У ніч на четвер Росія здійснила один із найбільших обстрілів за останні місяці, використавши майже 600 дронів та 40 ракет. Під ударами опинилися 11 об’єктів, зокрема західні регіони України, які раніше вважалися відносно безпечними.
У Львові зафіксовано жертву, десятки будівель пошкоджено, у кількох районах виникли пожежі. У Мукачевому ракета влучила у завод Flex — підприємство з американськими та сингапурськими інвестиціями, яке виробляє побутову електроніку. Постраждали щонайменше 23 особи.
Президент Володимир Зеленський назвав атаку на Flex «показовою», адже це звичайне цивільне виробництво, що забезпечує роботою тисячі мешканців Закарпаття. Подібні удари, на його думку, доводять: Росія не демонструє жодної готовності до миру.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підкреслив, що Flex «не має жодного стосунку до військових розробок». Раніше РФ вже вдарила по офісах Boeing в Україні, що підтверджує системність атак на західні компанії.
Президент США Дональд Трамп у своїй заяві порівняв ситуацію України з «командою, якій дозволено лише захищатися, але не грати в атаку». Він знову звинуватив адміністрацію Джо Байдена в обмеженні поставок озброєння.
Зеленський, відповідаючи на слова Трампа, зазначив, що Україна потребує не лише оборони, а й права на контрнаступ, і водночас продовжує дипломатичні зусилля для підготовки мирних переговорів.
Вашингтон заявив, що Кремль погодився на можливу двосторонню зустріч Зеленського і Путіна вже за тиждень. Проте глава МЗС РФ Сергій Лавров знизив очікування, наголосивши, що «спочатку треба детально опрацювати всі питання». Це може затягнути процес на місяці.
Зеленський наголосив: якщо Путін відмовиться від зустрічі, Київ очікує «сильної реакції США» — від вторинних санкцій до митних обмежень проти партнерів Москви.
У Брюсселі тривають переговори щодо гарантій безпеки для України, які мають бути готові упродовж 7–10 днів.
Зеленський хоче, щоб система була подібною до статті 5 НАТО, яка передбачає колективну оборону.
Європейські лідери також висловили підтримку такому підходу, вважаючи його ключем до майбутнього миру.
Лавров різко відкинув ідею безпекових гарантій без участі Росії, назвавши це «марними зусиллями». Кремль наполягає, що лише прямі домовленості з ним можуть стати основою «тривкого миру».
Попри розмови про перемир’я, війна входить у новий етап:
- РФ б’є по західних регіонах, намагаючись зруйнувати відчуття «тихого тилу».
- Україна відповідає ударами дронів по російських нафтопереробних заводах. За підрахунками The Moscow Times, лише у серпні виведено з ладу 13% потужностей російської нафтопереробки, що спричинило рекордне зростання цін на бензин у РФ.
Атака на завод Flex у Мукачевому показала справжні наміри Кремля: війна проти України триває незалежно від дипломатичних заяв. Для Києва ключовим стає питання гарантій безпеки та тиску на Росію. Якщо Путін відмовиться від зустрічі із Зеленським, то саме реакція США визначатиме подальший перебіг подій.
