Російське військове командування передбачало, що Україна може розпочати наступальну операцію в Курській області, і готувалося до цього протягом кількох місяців. Такі висновки були зроблені на основі документів, які вилучила українська армія з залишених російських позицій. Про це повідомляє видання The Guardian.
Документи, що опинилися в руках українських спецпризначенців після захоплення позицій у Курській області, свідчать про багатомісячну підготовку Росії до українського вторгнення. Серед цих документів — розпорядження від Міністерства внутрішніх справ, Федеральної служби безпеки та військових структур Росії. Видання зазначає, що хоч вони не змогли самостійно перевірити автентичність матеріалів, документи мають ознаки типової російської військової комунікації.
Місяці підготовки
Згідно з документами, попередження про можливий наступ з боку України були зафіксовані ще на початку 2023 року. Одне з перших таких повідомлень з'явилося 4 січня, де йшлося про потенційний прорив українських збройних формувань на державному кордоні. Вже тоді російським військам наказували посилити навчання для підготовки до відбиття можливої атаки.
Ключовий момент операції, за документами, був передбачений на лютий. У розпорядженні від 19 лютого командирів російських підрозділів попередили про плани України щодо "швидкого прориву з Сумської області на глибину до 80 км", з метою створення тимчасового коридору для наступу української бронетехніки.
До середини березня російські прикордонні підрозділи отримали чіткі вказівки щодо посилення оборонних ліній. Особливу увагу було приділено можливості українського наступу в напрямку Суджі — міста на півдні Курської області.
Оборонні стратегії Росії
Документи також містять опис незвичайних тактик, які російські військові використовували для захисту від українських атак. Одним із таких методів було створення фальшивих позицій з макетами танків і манекенами солдатів. Російським підрозділам наказували забезпечити ці позиції так, щоб вони вводили в оману українські розвідувальні безпілотники. Російські солдати мали підтримувати ці позиції у видимому активному стані, зокрема, розпалюючи вогнища вночі й переміщуючи манекени, щоб створити ілюзію бойової активності.
Ще одна частина російських стратегій включала впровадження додаткових розпізнавальних знаків для солдатів, аби уникнути випадків, коли українські диверсійні групи маскуються під російських військових, використовуючи форму РФ. За допомогою таких методів російські військові намагалися протидіяти потенційним українським операціям в тилу.
Проблеми морального духу в російській армії
Документи також свідчать про серйозні проблеми з моральним духом серед російських солдатів. Серед найчастіших скарг були самогубства військовослужбовців та низька бойова готовність резервістів. За даними одного з документів, підрозділи на передовій були укомплектовані лише на 60-70%, що значно погіршувало їхні бойові можливості. Ці труднощі змусили російське командування вдатися до нестандартних заходів, як-от організовувати перегляд пропагандистських програм для підтримки морального стану солдатів.
Хід операції та її наслідки
Незважаючи на багатомісячну підготовку, коли українські війська розпочали наступ у Курській області 6 серпня, багато російських військових залишили свої позиції без бою. Суджа та її околиці перейшли під контроль українських сил протягом тижня, і вже до кінця серпня Збройні Сили України контролювали понад 1200 квадратних кілометрів території.
Операція ЗСУ в Курській області продемонструвала, що навіть ретельна підготовка з боку російської армії не забезпечила ефективного захисту від українських військових.
