У ніч на понеділок завершилося тимчасове перемир’я, оголошене президентом РФ Володимиром Путіним з 00:00 суботи до 06:00 неділі за москвою (з 21:00 п’ятниці до 03:00 неділі за київським часом) з нагоди Великодня. Натомість по всій лінії фронту росіяни неодноразово порушували режим тиші, застосовуючи артилерію, реактивні системи залпового вогню та сотні ударних безпілотників Shahed.
За повідомленням голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, тільки за останні добу на території регіону загинули троє людей, ще троє зазнали поранень. Вогонь вівся здебільшого з районів, де російські підрозділи утримують позиції на лівому березі Дніпра. Постраждали передусім населені пункти Голопристанщини та Нечаєвщини — там рятувальники фіксували ураження приватних будинків та господарських споруд.
За даними офісу президента України, за час перемир’я загалом було зафіксовано понад 2 900 порушень російською стороною. Президент Володимир Зеленський у своєму Telegram‑зверненні ранком у понеділок заявив, що армія РФ здійснила 96 наступальних операцій уздовж усієї лінії зіткнення, обстріляла позиції ЗСУ понад 1 800 разів і випустила сотні безпілотників.
«Принцип наших дій — дзеркальний: на мовчання відповідатимемо мовчанням, а наші удари будуть суто оборонними», — підкреслив Зеленський.
Ракетні й безпілотні удари
У ніч, що настала після завершення терміну перемир’я, Повітряні сили ЗСУ повідомили про три ворожі крилаті ракети, випущені по Херсонській та Миколаївській областях, а також 96 ударних дронів‑камікадзе. Українські ППО збили 42 безпілотники та «заглушили» ще 47, захистивши ключові цивільні та військові цілі.
Водночас у Дніпропетровській області ворожі БПЛА спричинили пожежу на території підсобного приміщення та продовольчого підприємства — на щастя, без жертв і серйозних руйнувань. Інформація про ушкодження об’єкта інфраструктури на Черкащині надійшла від місцевої влади вранці понеділка.
Реакція Кремля та взаємні звинувачення
У Москві заявили, що російські війська «строго дотримувалися режиму припинення вогню» й залишалися на заздалегідь зайнятих позиціях. За версією Міноборони РФ, українська сторона нібито здійснила 4 900 порушень, включно з шістьма спробами штурмових дій, 1 404 артилерійськими та мінометними обстрілами і 3 316 ударами безпілотників по російських підрозділах.
Прес‑секретар Путіна Дмитро Пєсков відмовився обговорювати будь‑які строки мирних переговорів, обґрунтувавши це необхідністю ведення «закритого формату» консультацій. Натомість українська влада неодноразово висловлювала скепсис щодо щирості ініціативи Кремля, нагадуючи про попередні маніпуляції з «гуманітарними паузами».
Інструменти захисту і перспективи
Попри постійні загрози, Збройні сили України продовжують вдосконалювати системи протиповітряної оборони та вчаться протидіяти масованим ударам безпілотниками. Крім того, влада закликала цивільних громадян дотримуватися правил безпеки: за можливості перебувати в захищених укриттях під час сирен повітряної тривоги та уникати вразливих об’єктів інфраструктури.
Керівник ОВА Віталій Кім у Херсоні додав, що місцева влада активізувала евакуаційні та ремонтні бригади, аби якнайшвидше відновити пошкоджені будинки та лінії електропостачання.
Чому перемир’я не працює
Експерти вказують на те, що схематичні «гуманітарні паузи», які Кремль періодично оголошує без узгодження з українською стороною, часто використовуються для підготовки нових атак. За оцінками Центру оборонних стратегій, безпековим гарантіям має передувати чіткий розклад відведення важкого озброєння та контроль міжнародних спостерігачів.
Понад те, регулярні порушення режиму тиші підривають довіру до будь‑яких ініціатив Кремля і лише укріплюють позицію України в питаннях забезпечення безпеки за допомогою союзників.
«Великоднє перемир’я» 2025 року вкотре продемонструвало: справжнім сигналом до припинення вогню стають не заяви, а конкретні кроки зі сторони агресора. Поки Росія утримує свою стратегію «імпресивних пауз» без реальних відмов від обстрілів, Україна змушена відповідати дзеркально — переймати ініціативу в захисті своїх людей і територій. Адже в умовах тривалої війни лише дії, а не слова, можуть забезпечити порятунок цивільних і примусити агресора дотримуватися норм міжнародного права.
