Російські війська, які контролюють нині близько 18,8 % території України, продовжують активне просування на південному сході.
За повідомленнями Міноборони РФ, підрозділи 90-ї танкової дивізії Центрального угруповання сил вийшли на західний кордон Донецької області та зав’язали бої на околицях Дніпропетровщини.
Цей регіон до початку війни нараховував понад 3 мільйони жителів, а нині є одним із ключових плацдармів для наступальних операцій Москви.
Українські військові сили Півдня повідомили у Telegram, що російський противник «не відмовився від наміру увійти в Дніпропетровську область», проте «наш підрозділ мужньо й професійно утримує зайняті рубежі, щодня зривуючи ворожі плани».
За даними відкритих проєктів, за останній місяць окупанти захопили понад 190 км² на Сумщині та просунулися кількома напрямками в районі Костянтинівки на Донеччині. Українська сторона остаточно оцінила ці втрати неофіційно, але визнає суттєвий тиск на свої оборонні лінії.
Водночас на дипломатичному фронті загострилася суперечка навколо обміну полоненими та повернення тіл майже 12 000 загиблих військових. Росія звинуватила Київ у «російських затримках» та відправці тіл поїздами до Брянська, де знімалися кадри з рефрижераторними вагонами, водночас Україна називає ці заяви пропагандою та підтверджує: обмін узгоджено на найближчий тиждень, а затримка з боку РФ є одностороннім кроком для повторної політизації гуманітарної теми.
Паралельно з цим Кремль вимагає від Києва визнання анексії Криму та чотирьох східних областей за російським «принципом територіальної цілісності»: Луганська, Донецька, Запорізька й Херсонська області. Україна категорично відкидає ці умови й наполягає на повній деокупації власної землі. За даними аналітиків Deep State, під контролем Москви залишаються майже 100 % Луганщини, понад 70 % Донеччини, Запорізької та Херсонщини, а також фрагменти Харківської і Сумської областей, крім півострова Крим.
Міжнародні партнери уважно спостерігають за розвитком ситуації. За інформацією із Вашингтона, США вважають, що початкові ракетно-дронні удари Росії по Києву та іншим містам — лише перша фаза запланованої «багатопрофільної» відповіді на операцію «Павутиння». Американські чиновники прогнозують, що Кремль може використати крилаті ракети, балістичні ракети середньої дальності та безпілотники, аби вразити як військові об’єкти, так і символічні державні будівлі. Одне з джерел у Пентагоні називає майбутній удар «жорстоким, великим та невпинним».
Заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв прямо заявив, що якщо Україна не готова в мирних переговорах визнати реальність російських територіальних здобутків, ЗС РФ продовжать просування далі. Президент США Дональд Трамп у приватних розмовах з Володимиром Путіним нібито намагався відговорити його від ескалації: «Не робіть цього, це негарно», — цитував Трамп свої слова, але зазначив, що в нього «мало надій, бо багато ворожнечі».
Експерти попереджають, що в умовах обмежених ресурсів Росія вже значно використовує свої авіаційні та зенітні засоби, тому справжня можливість для «значного ескалаційного стрибка» є обмеженою. Майкл Кофман із Carnegie Endowment for International Peace припускає, що Росія може спробувати ударити по штабам СБУ або об’єктах українського оборонного виробництва, однак кількість боєприпасів і ракет обмежена поточними обсягам витрат.
На тлі військових дій питання мирних переговорів все ще перебуває в центрі уваги дипломатичних кіл. Зрештою, остаточний результат залежатиме від здатності сторін знайти компроміс: для Росії — визнати права України на власну територію, а для України — забезпечити безпечний гарантійний механізм для всіх регіонів. Наразі союзники Києва посилюють поставки засобів протиповітряної оборони, зокрема ракет для Patriot, щоб знизити ризики масштабних ударів, які, за прогнозами, можуть наставити випробування для країни в найближчі дні.
