Російські війська у ніч на п’ятницю провели одну з найбільш інтенсивних атак на Україну за весь час повномасштабного вторгнення. За даними Генштабу ЗСУ, ворог застосував 407 «камікадзе»-дронів та 45 крилатих і балістичних ракет.
Унаслідок ударів по Києву загинули троє рятувальників, які прибули на місце влучання після початкових вибухів, а загалом по всій країні зафіксовано 49 поранених. Президент Володимир Зеленський закликав партії посилити тиск на Москву та надати Україні додаткові засоби протиповітряної оборони, щоб захистити мирне населення.
У столиці атаки почалися опівночі з інтенсивного шуму вибухів, які відчувалися навіть у мікрорайонах, віддалених від центру. Київська військова адміністрація повідомила про три загиблі особи — усі вони були працівниками ДСНС, які намагалися ліквідувати наслідки першого удару.
Інтер’єрні кадри з місця події свідчать про те, що безпілотник влучив у житловий будинок на Солом’янці, пробивши стіну й спричинивши значні пошкодження фасаду. Уламки бетону розлетілися на вулицю, разом із ними впали уламки дрона, які зараз досліджують слідчі. Вибухова хвиля вибила вікна кількох сусідніх квартир, а уламки конструкції пробили дахи автівок, що були припарковані під будинком.
Міський метрополітен тимчасово призупинив рух поїздів через пошкодження колій на ділянці між кількома станціями — через надпотужний вибух у ґрунті з’явилися тріщини та зсуви рейок. Мешканці лягали у захисні споруди, хто мав можливість — спускався в підземні паркінги, щоб перечекати наступні атаки. Дехто проводив ніч у сховищах метро, оскільки сигнал повітряної тривоги лунатиме ще не раз, попередили у Київській військовій адміністрації.
Мешканці ховаються в підземному паркінгу під час ударів російських безпілотників і ракет на тлі нападу Росії на Україну, Київ, Україна, 6 червня 2025 року. Валентин Огіренко
Крім Києва, окупаційні сили завдали ударів по містах Тернопіль, Луцьк і кількох обласних центрах. У Тернополі внаслідок вибуху на промисловому об’єкті згоріла частина виробничих цехів, через що місто залишилося без електрики на кілька годин. Влада області повідомила про десять постраждалих та рекомендувала мешканцям залишатися вдома через підвищену концентрацію токсичних речовин у повітрі після пожежі. У Луцьку влучання ракети пошкодило приватні будинки, кілька освітніх установ і адміністративну будівлю мерії. П’ятеро людей отримали поранення, серед них один правоохоронець, який намагався евакуювати цивільних із-під удару.
Міністерство оборони України підтвердило, що напередодні українські сили завдали у відповідь превентивний удар по російських аеродромах у Саратовській та Рязанській областях, де зберігаються стратегічні бомбардувальники. Крім того, атака ускладнила роботу двох великих паливних резервуарів, що мало на меті знизити здатність ворога швидко відновлювати авіаційну угруповання. Міністр оборони звернув увагу партнерів, що Україна діє виключно у відповідь на безперервні обстріли цивільних об’єктів, й такі удари планувалися, аби ускладнити продовження агресії з боку Росії.
Президент Зеленський величезним голоcом нагадав, що мирна Європа і світ не можуть ігнорувати масштаб цього нападу. «Якщо зараз не надати нам додаткових систем ППО, наступними жертвами стануть дитячі садки, лікарні та важливі інфраструктурні вузли», — попередив глава держави. Він підкреслив, що після кожної нової атаки Росія доводить свою готовність вбивати мирних українців і руйнувати житло, що створює серйозну загрозу життєдіяльності сотень тисяч людей. Генеральна прокуратура України вже розпочала кримінальні провадження щодо воєнних злочинів проти мирного населення, а Міжнародний кримінальний суд має розглянути докази, зібрані слідчими, щоб притягнути винних до відповідальності.
Місцеві жителі прибирають після того, як російський безпілотник влучив у житловий будинок під час російського нападу на Україну, Київ, Україна, 6 червня 2025 року Томас Пітер
Людина оглядає місце, де російський безпілотник влучив у житловий будинок на тлі нападу Росії на Україну, в Києві, Україна, 6 червня 2025 року Томас Пітер
У відповідь на заклики Києва низка західних партнерів висловила готовність розгорнути додаткові батареї ЗРК та системи ППО, що можуть прикрити житлові масиви й критичні об’єкти інфраструктури. У країнах ЄС і США вже обговорюють можливість пришвидшити постачання ракет дальньої дії для берегової оборони, щоб надати ЗСУ можливість знищувати військові пускові установки ворога поза межами зони досяжності бойових літаків. Натомість НАТО підтвердило, що працює над розширенням програм підготовки українських екіпажів із протиповітряної оборони та передачею даних розвідки в режимі реального часу.
Ця нічна ескалація – черговий сигнал про те, що Росія не збирається зупинятися в атаках на цивільну інфраструктуру. За три з половиною роки війни обидві сторони вже неодноразово обмінювалися ракетними ударами та ударами безпілотників. Українські повітряні сили продовжують удосконалювати тактики протидії масованим ударам, зокрема ротацію підрозділів ППО та створення багаторівневої системи раннього попередження. Виробники безпілотників в Україні працюють над збільшенням дальності дій камікадзе-дронів, а модельні ряди «Байрактара» доповнені новими модифікаціями з покращеною електронікою для наведення та самознищення біля цілі.
На економічному фронті експерти прогнозують, що подальше блокування важливих об’єктів енергетики та транспорту може призвести до локальних дефіцитів електроенергії й обмежень у залізничних перевезеннях. Уряд вже ухвалив рішення про виділення спеціальних субвенцій для місцевих бюджетів, які постраждали від відключень, та планує надати субсидії підприємствам теплокомуненерго для переходу на альтернативні джерела палива під час ремонтних робіт. Міненерго за дорученням Кабінету Міністрів вже почало закупівлю дизельних генераторів середньої потужності, які можна оперативно встановити на об’єктах, що залишаються без електропостачання.
Соціальний блок уряду готує пакети підтримки для постраждалих родин: одноразову матеріальну допомогу для родин загиблих рятувальників та виплати до 50 тисяч гривень кожному, хто через дії окупаційних сил втратив житло або житло стало непридатним до проживання. Міністерство охорони здоров’я оперативно готує додаткові ресурси для шпиталів Києва та інших великих міст, щоб забезпечити постійний запас крові, медикаментів і місць у палатах інтенсивної терапії. Медичні заклади отримують інструкції щодо мінімізації ризику під час блекаутів — лікарні змушені встановлювати LED-освітлення з автономними акумуляторами та організовувати евакуаційні шляхи для критично хворих пацієнтів.
Внутрішній вигляд пошкодженого житлового будинку після удару російського безпілотника під час нападу Росії на Україну, Київ, Україна, 6 червня 2025 року Томас Пітер
З огляду на зростання кількості атак, у Національному банку України попереджають про можливе подорожчання страхових полісів для комунальних служб, будівельних компаній і транспортних підприємств, які опиняються в зоні підвищеного ризику. НБУ наполягає на тому, щоб страховики вже зараз актуалізували тарифи та відкласти резерви у разі зростання кількості страхових випадків, пов’язаних із бойовими діями. Прем’єр-міністр на засіданні уряду обіцяє, що державні компенсації для потерпілих будуть виплачуватися швидко, без бюрократичних затримок, наголошуючи, що «запити на допомогу мають задовольнятися максимально оперативно».
У середньостроковій перспективі держава планує розгорнути програму модернізації систем протиповітряної оборони, що передбачає закупівлю додаткових комплексів NASAMS, IRIS-T та американських Patriot. Уряд уже уклав попередні угоди про постачання близько 20 батарей середньої дальності й 10 батарей далекої дії. Це дасть змогу забезпечити покриття не лише Києва, а й інших великих міст — Харкова, Одеси, Львова, Дніпра та Запоріжжя.
Ключовою у цій програмі залишається інтеграція українських радарних систем із системами НАТО, що забезпечить виявлення цілей на великій дальності та значно скоротить час реакції на масовані атаки. Міністерство цифрової трансформації разом із військовими фахівцями працюють над інженерними рішеннями, які дозволять налаштувати передачу даних у реальному часі за допомогою українських супутників «Січ-2-30» та оптичних розвідувальних систем, що вже в тестовому режимі працюють з літака ДРЛО.
В умовах інтенсивних обстрілів житлових кварталів і цивільної інфраструктури важливо не втрачати уваги до психологічної підтримки населення. Міністерство соціальної політики спільно з волонтерськими організаціями запускає національну гарячу лінію для тих, хто постраждав від бойових дій, аби надати невідкладну психологічну допомогу та організувати реабілітаційні програми в регіональних центрах. Психологи наголошують, що травми, завдані жорстокими ракетно-дроновими ударами, потребують не лише хірургічної допомоги, а й довготривалої терапії через високий рівень посттравматичного стресу серед цивільного населення.
Пожежники працюють на місці атаки російського безпілотника на тлі нападу Росії на Україну, Київ, Україна, 6 червня 2025 року. REUTERS/StringerПожежники працюють на місці атаки російського безпілотника на тлі нападу Росії на Україну, Київ, Україна, 6 червн Stringer
Незважаючи на трагічні втрати й руйнування, українці демонструють надзвичайну стійкість і взаємопідтримку. Увечері фотографії зроблених місцевими мешканцями кадрів із сотнями людей, які виходять на вулиці з українськими прапорами та підспівують гімн, показали, що навіть після найпотужніших вибухів національний дух не зламаний.
Водночас держава готується до подальших кроків: західна військова допомога прискорюється, економіка адаптується до війни, а системи екстреного реагування стають більш ефективними. Однак успіх у забезпеченні безпеки України прямо залежатиме від здатності всього світу зрозуміти: якщо атакувати цивільні об’єкти безкарно, наступним етапом може стати масоване застосування авіації чи новітніх ракетних технологій, що завдасть непомірної шкоди життю тисяч мирних громадян.
Виклики, породжені нічними обстрілами, змушують кожного громадянина та державу постійно бути готовими до наступного удару. Проте досвід уряду, військових та волонтерів показує: якщо Україна отримає достатню кількість систем ППО, зможе вдосконалити мобільність медичних евакуацій та злагоджено комунікувати з населенням у надзвичайних ситуаціях, шанси мінімізувати людські втрати й захистити цивільні об’єкти зростуть. Усі ці заходи повинні бути реалізовані негайно: від їх виконання залежить не лише життя окремих людей, а й стабільність української держави в майбутньому, адже доки триває війна, головним завданням держави є збереження кожного життя.
