Ядерна енергетика як ключова складова енергетичної безпеки України
Україна вже другий рік поспіль стикається з жорстокими ударами по енергосистемі, які призводять до масштабних відключень електроенергії. Внаслідок цього частка атомної енергії у виробництві електроенергії перевищила 50%.
Однак саме ядерні електростанції (АЕС) стали одним із найбільш вразливих місць для атак. Особливе занепокоєння викликають ядерні підстанції, що розташовані за межами периметрів самих АЕС.
За словами Марсі Фаулер, голови аналітичного центру Open Nuclear Network, ядерні підстанції є ключовими для підтримки стабільності енергосистеми.
"Атаки на ці об’єкти можуть мати катастрофічні наслідки, спричинивши зупинку електропостачання для мільйонів українців та критичної інфраструктури — лікарень, шкіл, підприємств," — зазначає вона.
Найнебезпечніше те, що ці підстанції також живлять самі атомні станції, забезпечуючи електроенергію для охолодження реакторів та відпрацьованого ядерного палива.
Якщо вони будуть пошкоджені, українські АЕС змушені будуть перейти на аварійні дизельні генератори, які мають обмежений ресурс роботи.
Попередження були, але дії запізнилися
Незважаючи на численні попередження від українських спецслужб та міжнародних організацій, реальні заходи для захисту критичних об’єктів почалися лише восени 2024 року.
За інформацією видання AP, українські ядерні підстанції почали отримувати захист лише через рік після перших загроз. Це сталося лише після того, як Головне управління розвідки України (ГУР) попередило про реальну загрозу атак саме по цих об'єктах.
Енергетичний експерт Олександр Харченко стверджує, що в разі удару по двох ключових підстанціях, Україна втратить електропостачання на 30-36 годин, а в найкращому разі на три тижні діятимуть жорсткі обмеження на використання електроенергії.
"Постачання нового обладнання та його встановлення займе від трьох до п’яти тижнів, що є катастрофою в умовах зимових морозів," — зазначає Харченко.
Слабкі місця української енергетичної стратегії
Попри те, що ще влітку 2023 року уряд України ухвалив програму захисту енергетичних об’єктів, виконання її відбувалося нерівномірно.
Національна енергетична компанія “Укренерго” ще влітку почала захист своїх 43 підстанцій, з яких 90% були захищені до осені 2024 року.
Атомні підстанції, підконтрольні “Енергоатому”, почали отримувати захист лише в жовтні 2024 року.
Захисні споруди для Рівненської АЕС почали будувати ще пізніше — наприкінці листопада.
Ще гірше те, що повне завершення будівництва всіх укріплень заплановано лише на 2026 рік, що залишає ядерну інфраструктуру беззахисною перед атаками.
Чому Київ зволікав?
Деякі колишні та чинні урядовці звинувачують Міністерство енергетики України в затягуванні процесу.
Колишній голова "Укренерго" Володимир Кудрицький, якого звільнили у вересні 2024 року, заявив, що неодноразово офіційно попереджав Мінекономіки та Міноборони про критичну загрозу.
"Ми надсилали листи, говорили про цю проблему протягом 12-14 місяців, але реакція була занадто повільною," — розповів він.
Міністр енергетики України Герман Галущенко на пресконференції у січні 2025 року заявив, що звинувачення у бездіяльності є “маніпуляціями”. Він також запевнив, що "захист енергосистеми здійснено повністю", хоча не зміг надати конкретної інформації щодо стану захищеності ядерних підстанцій.
Загроза ядерної аварії: що каже МАГАТЕ?
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) неодноразово наголошувало на небезпеці ударів по ядерних підстанціях.
У грудні 2024 року Україна скликала екстрене засідання МАГАТЕ, щоб привернути увагу до загрози. Генеральний директор агентства Рафаель Гроссі заявив, що удари “ставлять під загрозу стабільність енергосистеми України”.
МАГАТЕ відправило інспекційні місії на Хмельницьку, Рівненську та Південноукраїнську АЕС, щоб оцінити рівень захисту.
Незважаючи на це, деякі українські урядовці помилково вважали, що присутність міжнародних інспекторів убезпечить АЕС від атак.
Ця надія виявилася марною, адже російські атаки лише посилилися.
Чи є вихід?
Наразі Україна намагається терміново пришвидшити зміцнення захисту своїх енергетичних об'єктів. Однак:
Потрібне залучення додаткових фінансів від міжнародних партнерів.
Необхідно спростити бюрократичні процедури для швидшого виконання захисних заходів.
Важливо створити додаткові резервні джерела енергопостачання для критичних об’єктів.
Міжнародна спільнота, зокрема США та ЄС, закликає Київ максимально пришвидшити фортифікацію критичних об’єктів.
"Проблема не лише в енергопостачанні, а й у потенційній ядерній катастрофі, якщо підстанції будуть знищені," — наголошують міжнародні експерти.
Росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру, і Україна мусить діяти швидко. Втрата ядерних підстанцій може призвести не лише до блекауту, а й до серйозної ядерної кризи.
Чи зможе Київ виправити помилки та вчасно зміцнити критичні об’єкти? Відповідь на це питання визначить майбутню енергетичну безпеку країни.
