Після трьох ночей безпрецедентного ракетно-дронового тиску на українські міста інтенсивність атак різко знизилася: за останню ніч на Київ та інші регіони України вирушили лише 60 російських безпілотників. За повідомленнями Повітряних сил Збройних сил України, дрони були збиті переважно над Дніпропетровщиною та південними районами Херсона, але кілька ударних апаратів змогли досягти наземних об’єктів і завдали пошкоджень цивільним інфраструктурам. Серед постраждалих – 17-річний юнак у Дніпропетровській області та шестеро працівників комунальних служб Херсона, які отримали поранення вранці близько 8-ї години.
Губернатор Сергій Лисак повідомив у Telegram, що вночі протиповітряна оборона ефективно працювала в центрально-східному регіоні, збивши більшість цілей до того, як ті досягли населених пунктів. У Сумах удар безпілотника спричинив пожежу на території промислового підприємства, а обстріл ракетами пошкодив кілька будівель і автівок без жертв. У Херсоні ж одна з атак призвела до займання приватного будинку та допоміжної споруди, ще один дрон знищив сільськогосподарське підприємство, а також пошкодив легковик. На відміну від суботньої рекордної ночі, коли ворог випустив 355 ударних дронів та ракет, нинішня активність свідчить або про технічні складнощі в логістиці, або про коригування російської тактики.
Зниження інтенсивності обстрілів одразу ж прокоментував екс-президент США Дональд Трамп, який напередодні назвав Володимира Путіна «абсолютно шаленіючим» через масштабні атаки на українську цивільну інфраструктуру. На платформі Truth Social Трамп заявив, що продовження агресії може призвести до подальших жорстких санкцій проти Росії, і що в разі нових ударів він готовий розглянути введення додаткового пакету обмежувальних заходів. Попри це, експерти наголошують, що рішення про санкції залежить від Конгресу США та позиції європейських лідерів, які вже давно закликають до посилення тиску на Кремль.
Президент України Володимир Зеленський у щоденному відеозверненні прокоментував завершення періоду «безпрецедентного залпового напору»: «Ми бачимо потужну роботу нашої ППО, але не повинні розслаблятися. Росія демонструє, що може швидко змінювати інтенсивність атак, тому нам потрібно бути готовими до нових хвиль обстрілів і не знижувати пильності». Голова держави закликав західних партнерів надати додаткові засоби протиповітряної оборони та посилити санкційний режим, аби не допустити подальших атак.
Аналітики припускають, що тимчасове зниження кількості безпілотників може бути пов’язане з дефіцитом комплектуючих та боєприпасів у Росії або з перенаправленням ударних ресурсів на інший напрямок, наприклад на лінію фронту в східних областях. Водночас існує ризик, що після короткої паузи агресор проведе новий масштабний залп, щоб оцінити якості української ППО та розхитати моральний дух населення. Саме тому експертна спільнота акцентує увагу на необхідності модернізації засобів протидії дронам та інтеграції новітніх систем і штучного інтелекту в оборону.
Київська влада скерує найближчими днями звернення до Європейського Союзу та НАТО з пропозицією пришвидшити постачання засобів радіоелектронної боротьби, а також комплексів «Джавелін» для знищення літальних апаратів на відстані. Міністр оборони України наголосив, що «будь-яке ослаблення санкційного тиску дає Путіну можливість відновити виробництво дронів, а отже – продовжити стратегію терору мирних містян».
Проте на тлі тривалої війни Україна демонструє здатність до адаптації: розробники вже випустили оновлені системи виявлення та перехоплення невеликих БПЛА, а волонтерські об’єднання збільшили кількість саморобних засобів ППО. Економічна стійкість країни залишатиметься під загрозою, доки триває безперервний тиск дронів, але міжнародна підтримка — від матеріального забезпечення до інформаційного співробітництва — створює передумови для посиленого захисту.
Отже, зниження кількості атак до 60 дронів за ніч може стати не просто «тихою перед бурею», а сигналом до переходу конфлікту на інший рівень, де технологічна перевага та оперативна мобільність стануть вирішальними. Українським військовим та політичному керівництву треба не знижувати оберти, а готуватися до нових викликів, планувати подальше посилення ППО та координувати спільні дії з союзниками. Лише комплексний підхід у протидії безпілотним загрозам та єдність упродовж усього ланцюга підтримки від Західних партнерів дадуть змогу Україні витримати всі атаки та зберегти життя своїх громадян.
