У червні 2025 року російські війська вдруге за два місяці посилили наступальні дії на сході та в центрі України й уперше зайшли до Дніпропетровської області, захопивши село Дачне. За даними російських державних ЗМІ та воєнних блогерів, атакувальні підрозділи прорвали українські позиції на межі регіону та закріпилися в населеному пункті, що розташований за декілька кілометрів від лінії зіткнення.
Це — перша фіксація окупації території Дніпропетровської області з початку чергової хвилі наступу російських оборонних угруповань, які вже раніше встановили контроль над понад 200 км² у Сумській області.
Офіційного підтвердження від Генштабу ЗСУ чи Міністерства оборони України наразі немає, проте аналітичні карти Deep State показують, що станом на 28 червня під контролем російських військ перебуває приблизно 113 588 км² українських кордонів, включаючи частини Запорізької, Херсонської та Харківської областей.
Для українських оборонців фактичне падіння села Дачне стало сигналом про необхідність перегляду оборонної стратегії на центральному напрямку фронту. Після складного успіху в контратаках на півночі та вражаючих результатів у відбитті масованих дронових ударів по південних областях, Збройні сили України змушені перекидати резервні підрозділи для зміцнення рубежів Дніпропетровщини.
Командування фронту заявило, що незабаром буде організовано підкріплення артилерією й танковими ротами, щоб відновити контроль над втраченим селом та не допустити подальшого просування ворога.
Політичний контекст цього кроку надзвичайно важливий. Навіть коли Київ і Москва перебувають на етапі розмов про можливі мирні переговори, умови Росії залишаються неприйнятними для України та її західних партнерів. Кремль вимагає відходу українських військ із чотирьох повністю окупованих регіонів, що фактично означає капітуляцію п’ятої частини країни. Для українців і в ЄС такі умови є неприйнятними, адже вони суперечать збереженню територіальної цілісності та суверенітету.
У відповідь на наступ Національний штаб оборони України звернувся до міжнародних донорів із проханням про додаткове постачання ППО, протитанкових комплексів і бронетехніки. У числі ключових запитів — модернізовані радари та безпілотники розвідки, які допоможуть упереджувати нові спроби прориву. Українські військові експерти також наголошують на важливості мобілізації місцевих добровольчих загонів та територіальної оборони для захисту сіл уздовж лінії фронту.
Раніше в червні Росія офіційно заявила про готовність вести мирні переговори, але наполягала на «визнанні» результатів свого вторгнення. Це прямо суперечить Мінським угодам і принципам міжнародного права. Україна та її союзники у ЄС і НАТО неодноразово застерігали, що жодних компромісів, пов’язаних із передачею частини території під контроль російських окупантів, не буде. Саме тому взяття Дачного є такою чутливою подією: воно демонструє наміри Росії посилити окупацію та розширити свої кордони за рахунок українських земель.
Дипломатичні кола в Києві вже відправили ноту протесту до посольства РФ і скликали позачергове засідання Ради національної безпеки та оборони. На ньому планують розглянути питання відправлення нових міжнародних миротворчих місій, розширення санкцій проти РФ та посилення підтримки ЗСУ. Уряд також готує звернення до ООН із вимогою засудити черговий акт агресії та терміново скликати Радбез.
Експерти прогнозують, що подальші спроби окупації зіграють на руку РФ у пропаганді: Кремль намагатиметься використати успіх у Дачному як доказ «невідворотності» свого контролю над «новими територіями». Водночас Збройні сили України заявили про намір невідкладно розробити план звільнення села, який включатиме позиційні бої та маневри оточення ворожих підрозділів. Підтримку у цьому може надати й розвідувальний обмін зі західними союзниками: за даними британської розвідки, у найближчі тижні Росія планує спробувати ще кілька подібних операцій на Центральному фронті.
Жителі контрольованих територій Дніпропетровщини перебувають у постійному страху. За повідомленнями волонтерів та правозахисників, багато родин вже готуються до евакуації, запасаються продуктами довготривалого зберігання та медикаментами. Місцеві органи влади оголосили надзвичайний стан і звернулися до уряду з проханням посилити захист цивільного населення, включно з переведенням шкіл на дистанційне навчання та організацією укриттів у школах та лікарнях.
Падіння Дачного може стати початком нової фази війни на території Дніпропетровської області, адже село розташоване на важливому логістичному шляху до адміністративного центру регіону. Якщо ворог здобуде контроль над суміжними пунктами та дорогами, це відкриє для нього шлях до Павлограда і навіть Дніпра. Українське військове керівництво визнає серйозність загрози та готується до оборони адміністративних центрів і стратегічних об’єктів.
Незважаючи на тимчасову втрату, українські командири запевняють: вони відвоюють кожен населений пункт. Звільнення села Дачне — питання не тільки тактичного успіху, а й відновлення довіри до здатності захищати територіальну цілісність. Саме ця віра в остаточну перемогу дає змогу українцям витримати найскладніші випробування під час цієї війни за свободу та незалежність.
