Через майже три роки від початку війни із Росією Україна стикається з економічними труднощами, які випробовують терпіння її громадян. Президент Володимир Зеленський робить спробу пом’якшити цей тягар, запроваджуючи державну програму фінансової допомоги, що супроводжується новими податками.
Допомога в обмін на податки
Днями Володимир Зеленський підписав закон про найбільше податкове підвищення за час війни. Разом з тим уряд розпочав програму одноразових виплат у розмірі 1,000 гривень (приблизно $24) для всіх громадян. Цей крок уряд подав як жест підтримки населення в умовах зими.
"Для багатьох родин це важливо," — сказав Зеленський у своєму вечірньому зверненні, зазначивши, що понад 3,2 мільйона українців вже подали заявки на отримання допомоги.
Водночас рішення запровадити одноразову виплату, яку критикують як "популістський хід", було прийняте одночасно із підвищенням податків. Військовий податок зріс з 1,5% до 5%, що має принести додаткові 3,5 мільярда доларів до бюджету у 2023-2024 роках. Ці кошти підуть на фінансування армії, зокрема на виплати зарплат військовослужбовцям.
Суперечливі сигнали
Критики називають одноразову допомогу суперечливим кроком, оскільки вона виглядає як спроба пом’якшити суспільне незадоволення новими податками. Деякі опозиційні політики наголошують, що одночасне "забирати і давати" є нелогічним.
"З одного боку, держава підвищує податки, а з іншого — повертає ці кошти через дрібні виплати," — заявив Ярослав Железняк, представник опозиційної партії "Голос".
Економісти критикують програму як неефективний спосіб підтримки населення. На думку Юрія Гайдая з Центру економічної стратегії, кошти краще було б спрямувати на допомогу найбільш вразливим категоріям: пенсіонерам, внутрішньо переміщеним особам і ветеранам.
Чому ці виплати важливі для Зеленського?
Одноразові виплати стали поширеною практикою в Україні. Схожі програми впроваджувалися попередніми урядами у часи економічної кризи, а сам Зеленський запровадив подібну ініціативу під час пандемії COVID-19.
Проте нинішній контекст відрізняється. Після тривалого військового протистояння, корупційних скандалів і мобілізації, яка викликала обурення у суспільстві, рівень довіри до президента знизився.
Опитування Київського міжнародного інституту соціології показало, що довіра до Зеленського залишається відносно високою (59%), але значно впала порівняно з минулим роком (77%).
Аналітики припускають, що Зеленський готується до можливих післявоєнних виборів і намагається зберегти підтримку ключових груп електорату, таких як пенсіонери.
Нові виклики для держави
На додаток до фінансової допомоги, Зеленський оголосив про створення Міністерства національної єдності, яке має займатися поверненням мільйонів українців, що виїхали за кордон через війну. Проте експерти зазначають, що без достатнього фінансування ця ініціатива ризикує залишитися формальною.
Ризик втратити довіру
Паралельно із соціальними програмами зростає політичний тиск. Деякі експерти вважають, що популярність Зеленського може підірвати його опоненти. Серед потенційних конкурентів називають Валерія Залужного, колишнього головнокомандувача ЗСУ, якого Зеленський звільнив у лютому.
"Люди хочуть нових облич," — каже Анатолій Октисюк, аналітик з Democracy House.
Висновки: компроміси заради війни
Рішення про одноразові виплати на тлі податкового підвищення відображає складність управління країною у стані війни. Зеленський змушений шукати баланс між підтримкою населення і забезпеченням армії ресурсами.
Хоча $24 не вирішать економічних проблем українців, цей жест може допомогти зберегти довіру до влади в умовах, коли кожна дрібниця має значення. Утім, довгостроковий успіх залежатиме від здатності уряду створити реальні механізми підтримки найвразливіших груп.
