У Лондоні генеральний секретар НАТО Марк Рютте звернувся до союзників із закликом здійснити «кількісний стрибок» у спільній обороні, адже Москва може бути готова до атаки на Альянс уже за п’ять років. Його промова прозвучала на тлі напружених переговорів напередодні саміту в Гаазі, де очікується ухвалення рішення про підвищення оборонних бюджетів до рівня 5 % ВВП кожної країни-учасниці. З цього показника 3,5 % мають становити базові військові потреби, а решта 1,5 % – розвиток кібернетичних та інфраструктурних можливостей.
Попри завершення війни в Україні, Рютте наголосив, що «небезпека не зникне, коли закінчаться бойові дії», адже Кремль навряд чи відмовиться від мілітаризації. За даними західних військових планувальників, Росія прагне зберегти армію чисельністю понад 600 000 осіб і дефіцитне фінансування оборони на рівні близько 6,5 % ВВП. Це дозволить їй накопичити достатні запаси танків, артилерійських боєприпасів і засобів ППО, щоби ввести уражаючі стани війська на східному фланзі НАТО вже в найближчі п’ять років.
Рютте закликав уряди «п’ятиразово збільшити потужності протиповітряної оборони», розгорнути тисячі нових танків, мільйони артилерійських снарядів і подвоїти логістичні можливості: транспортування, медичний супровід та забезпечення запасними частинами. Він навів приклад України, де завдяки донорським поставкам Захід постачив сотні тисяч боєприпасів для відбиття масштабної агресії. Наступний крок – повернути запасні частини у національні арсенали та відновити виробничі потужності, скорочені після епохи «довгого миру» після Холодної війни.
У межах робочої поїздки до Великої Британії Рютте відвідав націоналізоване підприємство Sheffield Forgemasters – виробника складних компонентів для ядерних підводних човнів – і зустрівся з прем’єр-міністром Кіром Стармером у Даунінг-стріт. Британія вже пообіцяла підвищити оборонні витрати з нинішніх 2,33 % ВВП до 2,5 % у 2027 році та до 3 % на початку 2030-х. Сам Стармер визнав, що обговорення рівня 5 % тривають, і що формат майбутнього НАТО залежить від готовності кожної країни вкладати у безпеку не менше за половину відсотка понад звичні 3 %.
Офіційний Кремль відреагував одразу: прессекретар Дмитро Пєсков заявив, що «НАТО демонструє себе інструментом агресії та конфронтації», а Європі доведеться платити з кишень платників податків за «надумані загрози». Він також назвав ініціативи із закликом до зростання оборонних бюджетів «ефемерними» й «пропагандистськими штучками». У відповідь аналітики НАТО наголошують, що це не відповідає реальному стану справ, адже Москва навіть нині підтримує високе фінансування та оперативну готовність свого військово-промислового комплексу.
Пропозиція Рютте про підвищення до 5 % ВВП стала кульмінацією багаторічних зусиль колишнього прем’єр-міністра Нідерландів: ще минулого року він пропонував довести базові витрати до 3,5 % до 2035-го, а додатково виділяти 1,5 % на кіберзахист, РЕБ і критичну інфраструктуру. Дедалі більше союзників погоджуються з цим курсом, переглянувши свої стратегічні оборонні огляди. Окрім Британії, уже приєдналися Польща та країни Балтії, готуючи відповідні законодавчі ініціативи.
Політичні експерти наголошують, що успіх саміту в Гаазі залежить не стільки від формальних декларацій, скільки від конкретних планів поетапного нарощування озброєнь і створення спільних запасів боєприпасів. До цього моменту багато держав все ще опирається із міркувань бюджетного дефіциту та політичного ризику. Проте сигнал від Рютте: «Якщо ми сьогодні не піднімемося на 5 %, завтра може бути запізно» – став останнім попередженням про необхідність невідкладної оборонної консолідації.
У перспективі, якщо союзники погодять амбітні цілі, Європа може сформувати спільне командування для координації виробництва снарядів і ракет, а також створити резервний фонд для екстреного переозброєння у разі нової ескалації. Це вимагатиме тісної співпраці з оборонною промисловістю США, яка вже подвоює постачання систем протиповітряної оборони Patriot та комплексів NASAMS. Американська підтримка в разі підтвердження цілей на рівні 5 % ВВП стане ключовим фактором у реалізації стратегії стримування російської агресії.
Таким чином, за словами Марка Рютте, НАТО стоїть перед історичним викликом: перетворити скорочення після Холодної війни на швидкий ривок до підвищення бойового потенціалу, здатного протидіяти не лише вторгненню в Україну, але й загрозі на східному фланзі Альянсу. Офіційні рішення, які очікуються в Гаазі цього місяця, можуть визначити безпеку Європи на наступні десятиліття, а Росію – стримати від спокус вдарити по колективній обороні.
