У Москві зустріч президента РФ Володимира Путіна та президента США Дональда Трампа в Алясці сприйняли як дипломатичну перемогу. Це перше запрошення російського лідера до США поза межами ООН з 2007 року, і, що важливо, Кремль не зробив жодних очевидних поступок у війні проти України.
Для російських націоналістів Аляска має особливе значення: колись вона була частиною Російської імперії, а ідея її «повернення» іноді з’являється в публічних дискусіях. Кремлівські медіа та коментатори розцінили вибір місця проведення як символічний жест, що підкреслює історичні зв’язки.
Спеціальний економічний представник РФ Кирило Дмитрієв назвав Аляску «російською Америкою» з православними коренями та спільною арктичною історією. Підтримав цю риторику і олігарх Костянтин Малофєєв, відомий фінансуванням проросійських бойовиків в Україні.
Однак західні експерти застерігають: символіка Аляски може бути використана для просування ідеї змін кордонів і «торгу територіями». Як наголосив професор Сем Ґрін із Кінгз-коледжу Лондона, проведення саміту в такому місці «немовби демонструє, що землі можна купувати і продавати».
Ключова відмінність історичного продажу Аляски від нинішньої ситуації в тому, що цар Олександр II добровільно продав територію США, тоді як Путін силою захопив українські землі — Крим у 2014 році та ще чотири області у 2022-му.
Попри неодноразові заяви Трампа про захоплення від Путіна, останні тижні він демонструє готовність до поступок. За словами експертки Carnegie Russia Eurasia Center Тетяни Станової, Трамп прагне уникнути конфронтації з РФ, визнаючи, що санкції навряд чи змусять Кремль змінити курс.
Останні пропозиції Росії передбачають «тимчасове перемир’я» в обмін на передачу Донбасу, без зобов’язань повертати інші окуповані території. Кремль особливо не готовий відмовлятися від Херсонщини та Запоріжжя, що забезпечують сухопутний коридор до Криму.
Європейські лідери відреагували різко. Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Польща та інші країни, разом із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, заявили, що передумовою переговорів має бути припинення вогню, а не територіальні поступки України.
Володимир Зеленський вкотре підкреслив, що Конституція України забороняє передавати землі агресору. Він назвав ідею обміну територіями «недійсною» та попередив, що бездіяльність Заходу може лише заохотити Москву до нових наступів.
Німецький аналітик Янiс Клюґе зазначив, що російська пропозиція є частиною воєнної стратегії: «Це перемир’я в обмін на землю, покликане дати Путіну перевагу в довгостроковій перспективі».
Фактично Кремль намагається представити Україну та Європу як перешкоду для мирних амбіцій Трампа, сподіваючись, що він визнає Зеленського та європейських лідерів «винними» у продовженні війни, а Путіна — одним із небагатьох «справжніх друзів».
Підсумок простий: саміт у Алясці — не лише про мир, а й про символи, вплив та зміну правил міжнародної гри. Для України він може стати тестом на стійкість, для Європи — перевіркою єдності, а для США — моментом істини у визначенні, хто в сучасному світі формує порядок денний.
