Повернення президента США Дональда Трампа з Аляски після зустрічі з Володимиром Путіним продемонструвало: довгоочікуваний саміт не приніс реального прориву щодо війни в Україні. Втім, обидва лідери використали момент для політичних заяв і символічних кроків, які можуть мати довгострокові наслідки.
Трамп організував прибуття Путіна на американську землю як режисоване шоу. Червона доріжка, військові літаки над базою Елмендорф-Річардсон, спільна поїздка в президентському лімузині — все це було покликано показати демонстративне партнерство. Однак за яскравою картинкою ховалися важкі переговори про припинення війни, яка вже третій рік виснажує Україну та Європу.
Відсутність конкретики
Переговори тривали майже три години, проте спільна пресконференція принесла лише загальні фрази. Трамп заявив, що «багато пунктів було узгоджено», але відмовився уточнити, які саме. Він залишив ключову тезу: «Немає угоди, доки немає угоди».
Путін, своєю чергою, повторив стару позицію Москви: вимога «усунення головних причин конфлікту», що фактично означає капітуляційні умови для Києва — відмову від НАТО, демілітаризацію та втрату територій.
Розчарування Києва і сигнал Європі
Президент Володимир Зеленський, якого на саміт не запросили, одразу після зустрічі наголосив: російські війська продовжували бити по українських містах у день переговорів. У ніч після саміту він провів довгу розмову з Трампом і погодився приїхати до Вашингтона у понеділок. Європейські лідери — Макрон, Мерц, Стармер — одразу приєдналися до багатостороннього дзвінка, щоб вирівняти позиції.
Для Європи ситуація зрозуміла: саміт у США не може перетворитися на домовленості за спиною Києва. Саме тому Париж і Берлін готують власні зустрічі із Зеленським.
Вигоди для Путіна
Попри відсутність угоди, Путін отримав важливий піар-успіх. Це була його перша поїздка до США за десять років, та ще й у статусі гостя американського президента, попри санкції та ордер Міжнародного кримінального суду.
Для Кремля вже сам факт появи поруч із Трампом на червоній доріжці означає легітимізацію і сигнал про готовність Вашингтона вести переговори напряму.
Що це означає для Трампа
Трамп позиціонує себе як «миротворець», готовий зупинити війну. Проте реальні домовленості з Путіним виявилися надто туманними. Американські демократи вже критикують саміт як такий, що «легітимізує воєнні злочини». Сам Трамп відповів, що «бачить прогрес» і навіть пожартував про можливість наступної зустрічі в Москві.
Для нього важливо показати виборцям, що саме він — єдиний президент, здатний вести прямий діалог із Кремлем. Але відсутність конкретних результатів може підважити цей меседж.
Анкоридж став демонстрацією контрасту: гучних символів і мовчазної порожнечі в переговорах. Путін вивіз із США картинку повернення на міжнародну арену, Трамп — статус режисера глобального шоу. А от Україна й надалі залишається в ситуації, коли її долю намагаються обговорювати без неї.
Попереду — візит Зеленського до Вашингтона і новий етап дипломатичної гри, у якій Київ і Європа намагатимуться не допустити «мирної угоди», що закріпить російські завоювання.
