Сергій Кирієнко, офіційно — перший заступник керівника адміністрації президента РФ, має скромну посаду лише на папері. Насправді його портфель повноважень охоплює ключові політичні аспекти війни Росії проти України, контроль над внутрішньою політикою, пропаганду, окуповані території та навіть культурну сферу.
Його роль у системі влади Володимира Путіна — це не ідеологічний стратег, а технократ-виконавець, який чітко реалізує будь-які завдання президента. Як зазначають колишні колеги та західні чиновники, Кирієнко входить до вузького кола лояльних і вправних менеджерів, здатних швидко адаптуватися й керувати гігантською машиною російської держави.
Кар’єра Кирієнка почалася ще у 1990-х, коли він у 35 років несподівано став прем’єр-міністром Росії, отримавши прізвисько «Кіндер-сюрприз». Після політичної поразки 1998 року він намагався грати роль реформатора, однак після приходу Путіна до влади швидко змінив курс. Як він сам згодом заявив, перестав мати «переконання» і став «солдатом Путіна».
З 2005 по 2016 рік він очолював держкорпорацію «Росатом», де впроваджував японські принципи менеджменту та просував ядерні проєкти за кордоном. Там він зблизився з Юрієм Ковальчуком, одним із найближчих друзів Путіна, що стало важливим етапом його повернення до Кремля.
Політичний архітектор Кремля
Отримавши посаду в адміністрації президента, Кирієнко зосередився на організації «керованої демократії»: підбирав кандидатів у губернатори, формував парламентську більшість та керував кампаніями переобрання Путіна.
Він також ініціював конкурси «Лідери Росії» для відбору нових кадрів, частину з яких пізніше відправили працювати на окуповані українські території. Таким чином, під виглядом кадрової політики він створював мережу лояльних управлінців, готових виконувати завдання Кремля в умовах війни.
Кирієнко розширив свій вплив, встановивши контроль над ключовими медіаплатформами. У 2021 році він взяв під контроль соціальну мережу VK через фінансову підтримку Ковальчука. Керівником став його син, а родич Ковальчука зайняв іншу керівну посаду.
Саме через VK Кремль просуває «національний месенджер», який планують встановлювати на всі смартфони в Росії замість західних додатків. Цей крок розглядають як підготовку до блокування WhatsApp та повної монополізації цифрової комунікації.
Роль у війні проти України
Після початку повномасштабного вторгнення 2022 року Кирієнко швидко адаптувався: замінив костюм на оливкову сорочку, відвідував окуповані території, лікарні та школи. Він організовував псевдореферендуми у захоплених регіонах, щоб легітимізувати анексію, та особисто курував пропаганду в російських школах.
Його підрозділ — Управління суспільних проєктів — розробив «патріотичні» уроки, а чиновників середньої ланки змушували їхати працювати в окупаційні адміністрації. Відмова означала ризик втратити кар’єрні перспективи.
Кирієнко координував масштабні репресії проти антивоєнних активістів і незалежних ЗМІ. Тисячі росіян були засуджені або змушені виїхати з країни. Опозиційний політик Ілля Яшин, ув’язнений у 2022 році, прямо пов’язував своє переслідування з рішенням «Сергія з Кремля», який колись був союзником убитого Бориса Нємцова.
Кирієнко активно впливає на культурну сферу: підтримує митців, які схвалюють війну, і блокує тих, хто її критикує. Продюсер Йосиф Пригожин підтвердив, що після 2022 року лояльні Кремлю виконавці фактично отримали «карт-бланш» на участь у державних заходах.
Розширення впливу за межами Росії
Після ослаблення позицій іншого кремлівського куратора, Дмитра Козака, Кирієнко отримав контроль над політикою Кремля в Абхазії, Придністров’ї та Південній Осетії. У лютому 2025 року він займався «заспокоєнням» протестів в Абхазії, використовуючи соціальні проєкти та гуманітарні жести для зміцнення проросійських настроїв.
Кирієнка називають «ефективним» і «абсолютно опортуністичним». Його головна риса — вміння швидко змінювати політичну орієнтацію та зберігати вплив незалежно від курсу Кремля. Як зазначає Яшин, якщо Росія колись знову спробує налагодити відносини із Заходом, Кирієнко «знайде потрібні слова» і для цього.
