Події ночі з 9 на 10 вересня стали поворотним моментом у війні Росії проти України та Заходу. О 20:06 GMT Польща отримала перше попередження про масований обстріл, у межах якого Москва запустила близько 415 дронів і понад 40 ракет. Українська ППО збила більшість — 386 безпілотників і 27 ракет, однак частина снарядів досягла цивільних і промислових об’єктів у 15 областях.
Вже о 21:30 GMT польські радари зафіксували перше порушення кордону. Протягом кількох годин над країною було виявлено 19 об’єктів, що пролітали здебільшого з боку Білорусі. Останнє вторгнення зафіксували о 04:30 GMT. Польські F-16 діяли разом із нідерландськими F-35, італійськими AWACS і літаками-заправниками НАТО. У результаті офіційно підтверджено збиття трьох дронів, імовірно — ще одного.
Пошуки уламків почалися відразу після інциденту. МВС повідомило про знайдені сім дронів і частини ракети. Уламки були розкидані на сході країни, але один дрон упав у Лодзинському воєводстві, за 240 км від кордону з Білоруссю. Вирики, Чоснувка та Чесняки стали місцями фіксації об’єктів, один апарат навіть зачепив житловий будинок, на щастя без постраждалих.
Прем’єр Дональд Туск, виступаючи у парламенті, наголосив: «Ми найbliжче до відкритого конфлікту з часів Другої світової». Він активував статтю 4 Північноатлантичного договору, яка запускає консультації союзників у випадку загрози територіальній безпеці. Президент Кароль Навроцький скликає Раду національної безпеки протягом 48 годин.
Реакція союзників була миттєвою. Генсек НАТО Марк Рютте назвав дії Росії «абсолютно безрозсудними», наголосивши на готовності захищати «кожен дюйм території». Кая Каллас заявила, що дані свідчать про навмисність вторгнення. Словаччина підтримала Польщу, назвавши подію «серйозною ескалацією». Велика Британія та США також підтвердили солідарність і подякували польським та натівським військам за швидку реакцію.
Москва традиційно відкинула звинувачення. Дмитро Пєсков заявив, що питання належить до компетенції Міноборони, і звинуватив ЄС та НАТО в «щоденних бездоказових нападках». Водночас російські дипломати у Варшаві натякнули, що дрони «летіли з боку України», намагаючись відвести відповідальність Кремля.
Для України нічна атака стала черговим доказом необхідності спільної протиповітряної оборони. Міністр закордонних справ Андрій Сибіха закликав сусідні країни дозволити використання своїх систем ППО для перехоплення цілей ще над українською територією. Це, на його думку, підвищить рівень колективної безпеки і зменшить ризики для ЄС.
Інцидент із польським повітряним простором перетворив війну на якісно нову фазу. Якщо раніше НАТО залишався спостерігачем і партнером України, то тепер він сам став мішенню провокацій. Варшава та Брюссель бачать у події небезпечний прецедент, що може визначити подальшу стратегію Альянсу — від посилення ППО до зміни правил бойового застосування.
Європа вперше за довгі десятиліття постала перед реальністю прямої загрози. Ситуація вимагає рішучих і узгоджених дій, бо кожне наступне «випробування» з боку Кремля може підштовхнути континент ще ближче до небезпечної межі відкритого конфлікту.
