У центрі нового морського ризику для ЄС опинився російський LNG-танкер Arctic Metagaz. У листі до Єврокомісії Італія, Франція та ще сім середземноморських країн попередили, що судно, яке дрейфує в міжнародних водах, несе “неминучий і серйозний” ризик великої екологічної катастрофи.
За даними Reuters, судно зараз перебуває між Мальтою та італійськими островами Лампедуза і Ліноза. Воно залишилося без екіпажу після інциденту на початку березня, а європейські уряди вважають, що сам характер вантажу — зріджений природний газ — різко підвищує масштаби потенційної аварії.
Москва стверджує, що Arctic Metagaz, який віз LNG із Мурманська, був атакований українськими морськими дронами, запущеними з лівійського узбережжя. Київ публічно не брав на себе відповідальність за такий удар.
За попереднім аналізом Дейком, історія важлива не лише як епізод війни на морі. Вона показує, як бойові дії навколо російської енергетичної логістики починають створювати пряму екологічну й політичну проблему вже всередині простору ЄС — там, де на перший план виходить не стільки санкційний режим, скільки безпека узбережжя, судноплавства й водних ресурсів.
Італійські джерела, на які посилався Reuters раніше, описували судно як “бомбу уповільненої дії, наповнену газом”. Італійська влада не хоче заводити його у свої порти, натомість військово-морські сили, буксир і екологічне судно супроводжують дрейфуючий танкер і стежать, щоб ситуація не вийшла з-під контролю.
Станом на 13–14 березня італійські та мальтійські служби повідомляли, що судно лишається в міжнародних водах, а його корпус, попри серйозні пошкодження вище ватерлінії, ще тримається. Фото, на які посилаються Reuters та італійські медіа, показують велику пробоїну з лівого борту і нижчу посадку корми.
Мальта, зі свого боку, активувала план дій на випадок надзвичайної ситуації. Rai News з посиланням на мальтійські джерела повідомляв, що на борту може залишатися близько 700 тонн зрідженого газу, а найбільше занепокоєння викликає не лише ризик вибуху, а й можливе забруднення моря, від якого залежить робота опріснювальних установок архіпелагу.
У практичному вимірі це вже не просто інцидент із “тіньовим флотом” Росії. Для Брюсселя це тест на здатність швидко координувати морську безпеку, екологічне реагування й юридичну відповідальність у випадку, коли небезпечне санкційне судно опиняється майже в центрі середземноморського простору ЄС. Це також піднімає незручне питання: чи має Союз відпрацьований механізм для таких гібридних криз, де війна, енергетика й екологія сходяться в одній точці.
Наразі головна невизначеність — що саме робити із судном далі. Reuters зазначав, що одним із бажаних варіантів для Італії було б, аби керуюча компанія найняла спеціалізованого оператора для буксирування танкера в безпечне місце. Але кожна година дрейфу залишає ЄС у режимі реакції, а не контролю.
