Після смертельного зіткнення літака Air Canada з пожежною машиною в аеропорту LaGuardia розслідування мало розпочатися негайно і в повному складі. Однак уже в перші години стало зрозуміло, що криза вийшла за межі самої авіакатастрофи: до неї додалися наслідки часткового shutdown у США.
Голова NTSB Дженніфер Хоменді заявила, що дефіцит персоналу Transportation Security Administration спричинив довгі черги на контролі в аеропортах по всій країні. Саме через це частина фахівців, які мали прибути до Нью-Йорка для роботи на місці трагедії, затрималася в дорозі на багато годин.
Ситуацію ускладнило й те, що сам LaGuardia був закритий до другої години дня через аварію, а в Newark діяли додаткові обмеження на польоти. У результаті команда NTSB не змогла одразу зібратися в повному складі, а частина спеціалістів продовжувала прибувати до Нью-Йорка навіть уночі.
За оцінкою Дейком, цей епізод став одним із найпоказовіших у всій історії катастрофи. Йдеться вже не лише про причини зіткнення на смузі, а й про здатність державної системи реагувати без затримок у момент, коли кожна година має значення для встановлення фактів.
Хоменді навела промовистий приклад: один із фахівців NTSB з питань авіадиспетчерського управління простояв у черзі на контроль у Х’юстоні три години. За її словами, агентству довелося буквально просити, аби цю співробітницю пропустили швидше і вона змогла дістатися до місця розслідування. Для країни з однією з найпотужніших транспортних систем у світі це звучить як тривожний сигнал.
Частина команди діставалася до LaGuardia літаками, потягами й автомобілями. Сама Хоменді приїхала з Вашингтона машиною. Перші слідчі прибули близько третьої ночі, але, за її словами, повний склад мав зібратися лише до першої години ночі вівторка. Це означає, що розслідування катастрофи, в якій загинули двоє пілотів, фактично не мало повноцінного першого дня роботи.
Голова NTSB наголосила, що агентство працює виключно з перевіреними фактами і не може робити висновки, доки всі дані не будуть підтверджені. Ця стриманість є стандартом для авіаційних розслідувань, однак у випадку з LaGuardia вона ще й підкреслює, наскільки критичною є швидкість доступу фахівців до місця події.
Саме в перші години після аварії збираються уламки, записи, сліди на смузі, свідчення очевидців і технічні дані, які потім формують основу майбутнього звіту. Коли ж частина команди затримується через черги TSA, shutdown і транспортні обмеження, це створює додаткове навантаження на всю систему розслідування.
Катастрофа в LaGuardia таким чином стала подвійним випробуванням для США. З одного боку, це трагедія на злітно-посадковій смузі з людськими жертвами. З іншого — наочна демонстрація того, як кадрові проблеми, урядова криза і перевантаження інфраструктури можуть ускладнити навіть роботу тих, хто має встановити істину.
Головний висновок на цьому етапі очевидний: безпека в авіації залежить не тільки від екіпажів, диспетчерів і техніки. Вона тримається і на тому, наскільки швидко та злагоджено здатна діяти держава після катастрофи. Історія з LaGuardia показала, що навіть у такій системі можуть виникати затримки, які в інший момент здавалися б немислимими.
