Січень 2026 року відкрив новий бюджетний рік для України в умовах надзвичайно складної економічної та безпекової ситуації. За офіційними даними Державної податкової служби, до загального фонду державного бюджету надійшло майже на 8% менше податків і зборів, ніж було передбачено планом. Цей показник став тривожним сигналом, який потребує глибокого аналізу причин і наслідків.
Загальна сума надходжень податків, які контролює ДПС, у січні склала 79,4 млрд грн, що відповідає лише 91,8% від запланованого обсягу. Формально відхилення може здаватися не критичним, проте в умовах війни кожен відсоток доходів бюджету має вирішальне значення для фінансування армії, соціальних виплат та відновлення інфраструктури.
Виконувачка обов’язків голови ДПС Леся Карнаух підкреслила, що старт року був надзвичайно важким. Перебої з електропостачанням, нестача тепла, регулярні ракетні удари та дрони створювали постійний тиск на підприємства по всій країні. У таких умовах навіть стабільна робота бізнесу перетворюється на щоденний виклик.
Попри це, податкова служба відзначає відповідальність платників податків. Український бізнес, за словами очільниці ДПС, залишається опорою економіки, навіть коли працює на межі можливостей. Сам факт виконання понад 90% плану в січні можна розглядати як прояв економічної стійкості.
Зниження надходжень не є наслідком адміністративних прорахунків, а радше відображає реальний стан економіки, яка продовжує функціонувати в умовах повномасштабної війни. Саме тому податкові показники січня варто розглядати не ізольовано, а в ширшому контексті загальнонаціональних викликів.
Структура податкових надходжень у січні також демонструє важливі тенденції. Найбільшу частку традиційно забезпечив податок на додану вартість. Загальна сплата ПДВ становила 58,9 млрд грн, що свідчить про збереження внутрішньої економічної активності та імпортних операцій, попри всі труднощі.
Особливо показовим стало відшкодування ПДВ, яке у січні досягло рекордних 24,3 млрд грн. Для порівняння, протягом 2025 року середньомісячний показник відшкодування складав близько 15 млрд грн. Така динаміка може свідчити як про пожвавлення експорту, так і про прагнення держави підтримати бізнес ліквідністю.
Податок на доходи фізичних осіб приніс бюджету 29,2 млрд грн. Цей показник напряму залежить від рівня зайнятості та фонду оплати праці, а отже відображає реальний стан ринку праці. Навіть у воєнних умовах ПДФО залишається одним із ключових джерел наповнення бюджету.
Водночас податок на прибуток підприємств склав лише 3,3 млрд грн. Це яскраво ілюструє, наскільки обмеженими залишаються фінансові можливості бізнесу, який часто працює з мінімальною маржею або взагалі на межі виживання, спрямовуючи ресурси на збереження виробництва та персоналу.
Акцизний податок забезпечив 7,3 млрд грн, рентні платежі – 4,1 млрд грн, а інші надходження склали 0,9 млрд грн. У сукупності ці цифри формують складну мозаїку економіки, де кожен сектор по-своєму реагує на виклики війни та нестабільності.
Окремої уваги заслуговує оцінка впливу воєнних дій на податкові показники. За словами Лесі Карнаух, агресія Росії неминуче позначилася на обсягах сплачених податків. Наслідки вже відчутні в низці базових галузей, які зазнали руйнувань, втрати ринків збуту або логістичних ланцюгів.
Промисловість, енергетика, аграрний сектор та транспорт працюють у режимі постійного ризику. Кожен обстріл або аварійне відключення електроенергії миттєво відображається на виробничих показниках, а отже і на податкових надходженнях. У таких умовах планування бюджету стає складним завданням із великою кількістю невідомих.
Разом із тим держава декларує готовність підтримувати тих, хто продовжує працювати та сплачувати податки. Завдання податкових органів сьогодні полягає не лише в контролі, а й у допомозі бізнесу адаптуватися до нових реалій, зберегти робочі місця та забезпечити хоча б мінімальну стабільність.
Показовим є й те, що у 2026 році ДПС запланувала 4 558 перевірок, що на 5% менше, ніж торік. Це може свідчити про прагнення зменшити тиск на підприємців і зосередитися на аналітичній та сервісній роботі, а не на каральних інструментах.
Водночас зростання кількості офіційних розрахунків у 2025 році, коли було сформовано 10,4 трильйона чеків, демонструє поступову детінізацію економіки. Саме цей тренд може стати ключовим фактором для стабілізації бюджетних надходжень у майбутньому.
Січневі результати наповнення бюджету не можна назвати катастрофічними, однак вони чітко окреслюють межі можливостей економіки, яка живе в умовах війни. Менші за план надходження – це не лише цифри у звітах, а відображення щоденної боротьби бізнесу за виживання.
Водночас ці дані свідчать і про інше: попри всі удари та втрати, економічна система України продовжує працювати. Платники податків залишаються відповідальними, держава намагається бути партнером, а фінансова стійкість стає спільною справою.
Подальший розвиток податкової політики у 2026 році залежатиме від ситуації на фронті, енергетичної безпеки та здатності держави підтримувати ключові галузі. Саме баланс між фіскальними потребами та реальними можливостями бізнесу визначатиме, чи зможе бюджет витримати нові виклики.
У цьому контексті січень став не лише стартом фінансового року, а й своєрідним тестом на витривалість. Його результати показали: шлях буде складним, але потенціал для стабілізації та відновлення все ще зберігається.
.jpg)
