Фінансова пауза перед вирішальним кроком
Кінець 2025 року приніс Україні коротке відчуття полегшення. Після місяців напружених перемовин стало зрозуміло, що Європейський Союз готовий відкрити фінансовий «парасоль» обсягом у 90 млрд євро. Ці кошти мали закрити величезну діру в бюджеті, профінансувати оборону та дати державі час на стабілізацію економіки.
Проте це полегшення виявилося оманливим. Європейська допомога жорстко прив’язана до нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Без неї жодні мільярди не надійдуть, а сама держава ризикує залишитися без ресурсів уже навесні.
МВФ, як і раніше, говорить мовою умов і зобов’язань. Для старту програми Україна має виконати перелік prior actions — домашніх завдань, без яких Рада директорів Фонду навіть не відкриватиме дискусію. Значна частина цих вимог стосується податкової системи.
Проблема в тому, що саме податки — найболючіша тема для будь-якого парламенту, особливо в умовах політичної кризи. Скандали, взаємна недовіра та боротьба за вплив фактично паралізували Раду. Навіть технічні законопроєкти проходять із труднощами, не кажучи вже про рішення, які вдарять по гаманцях виборців.
На цьому тлі питання податкових змін перетворилося з економічного на екзистенційне. Йдеться вже не про рейтинги чи політичні бонуси, а про здатність держави виконувати базові функції та фінансувати війну.
МВФ без сентиментів і перелік непопулярних рішень
Попри співчутливі слова та публічні жести підтримки, МВФ демонструє жорсткість у переговорах. Фонд чітко дає зрозуміти: домовленості, досягнуті раніше, мають бути виконані повністю. Відступів не буде, навіть з огляду на проблеми з енергетикою чи втому економіки.
Серед ключових вимог — скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок до 150 євро. Для мільйонів громадян це виглядає як дрібниця, але для бюджету й податкової дисципліни — принципове питання.
Не менш резонансною є ідея оподаткування доходів від цифрових платформ. Так званий «податок на маркетплейси» має вивести з тіні значний сегмент економіки, але водночас викликає спротив у малого бізнесу та самозайнятих.
Окремим пунктом стоїть військовий збір. МВФ наполягає на його фіксації на рівні 5% без автоматичного зниження після завершення воєнного стану. Це рішення прямо впливає на доходи громадян і викликає емоційне неприйняття.
До цього додаються обмеження для ФОПів: участь у держтендерах, запровадження критеріїв трудових відносин і перспектива ПДВ. У сукупності ці вимоги формують справжній «коктейль» політичної токсичності, який парламент не хоче ковтати добровільно.
Один великий закон і маленький, але важливий «пряник»
Щоб підвищити шанси на успіх, уряд пішов шляхом концентрації. Більшість непопулярних норм вирішили об’єднати в один великий податковий закон. Логіка проста: голосувати доведеться не за окремі болючі рішення, а за «пакет», за яким стоїть фінансове виживання країни.
Та навіть цей підхід не гарантує результату. Депутати відверто визнають: голосів не вистачає. Частина фракцій грає в політичну гру, де слабкість уряду розглядається як шанс посилити власні позиції.
Саме тому на стіл переговорів виклали «пряник» — можливе скасування довічного статусу politically exposed person. Для багатьох народних обранців це питання особисте й болюче, адже статус PEP серйозно ускладнює фінансове життя після завершення політичної кар’єри.
Спроби обмежити дію цього статусу вже робилися раніше, але під тиском міжнародних партнерів їх щоразу згортали. Тепер же ідея повернулася як неофіційна плата за лояльність у податкових питаннях.
Чи погодяться на це МВФ і ЄС — велике питання. Поєднання податкового тиску на суспільство з послабленням правил для політиків може стати червоною лінією для партнерів.
ПДВ для ФОПів як тест на гнучкість
Найгострішою залишається тема ПДВ для ФОПів. Формально від України вимагають лише внесення законопроєкту, а не його негайного ухвалення. Це дає простір для маневру і затягування часу.
Міністерство фінансів уже представило базову версію документа, але уряд не поспішає виносити її до зали. Паралельно ухвалюються рішення про фінансову підтримку ФОПів, що виглядає як спроба згладити суспільне невдоволення.
Бізнес-спільнота та експерти жорстко критикують ідею ПДВ у нинішньому вигляді. Вони застерігають від масового закриття малого бізнесу та зростання тінізації економіки.
У переговорах із МВФ українській стороні вдалося вибити певний простір для компромісів. Серед них — підвищення порогу доходу, з якого виникатиме обов’язок сплати ПДВ, та відтермінування дати запуску змін.
Також обговорюється спрощення адміністрування і заборона блокування податкових накладних для ФОПів. Це могло б зменшити страх бізнесу перед новими правилами і зробити реформу менш болючою.
Час, який працює проти всіх
Ключова проблема полягає в дефіциті часу. Без програми МВФ і прив’язаних до неї коштів ЄС бюджетні резерви можуть вичерпатися вже у квітні. Це створює безпрецедентний тиск і на уряд, і на парламент.
Кожне затягування, кожна політична торгівля підвищує ціну помилки. Податкові рішення перестають бути абстрактною економічною дискусією і стають питанням стабільності держави.
Чи зможе Рада проковтнути «гірку пігулку» і проголосувати за великий податковий закон — залежить від готовності депутатів поставити державний інтерес вище за особистий комфорт.
Компроміси неминучі, але їхня ціна може виявитися надто високою. Особливо якщо вони стосуватимуться довіри міжнародних партнерів.
У цій грі ставки максимальні. І часу на другий раунд у країни майже не залишилося.
