Джордж Сіміон, 38-річний лідер партії «Альянс за об’єднання румунів», несподівано вийшов у другий тур президентських виборів у Румунії, здобувши найвищий результат серед 11 кандидатів у першому турі 4 травня 2025 року. Він позиціонує себе як «кандидат на MAGA-білеті» Дональда Трампа, повторюючи англійський слоган «Make Romania Great Again» для мобілізації прихильників. Його риторика поєднує популістську критику «глобалістів» із націоналістичною ідеєю об’єднання румуномовних територій за кордоном, насамперед Молдови та частини Західної України.
У своїх виступах Сіміон неодноразово наголошував, що кордони, проведені штучно після Другої світової війни, розірвали єдиний народ. Він вважає, що Румунія має стати «державою народу та крові», і обіцяє подати офіційну заявку на «збіг територій із Молдовою та іншими регіонами, де проживають етнічні румуни». Хоча подібні заяви викликали обурення в Кишиневі та Києві і навіть призвели до заборони в’їзду Сіміону до обох країн, він переконує виборців, що дипломатичні труднощі є тимчасовими і що об’єднання може відбутися мирним шляхом.
Партію Сіміона заснували у 2019 році, і спершу її сприймали як маргінальне угруповання ультраправих фанатів футболу. Однак під час пандемії COVID-19 «альянс» наростив популярність, критикуючи карантинні обмеження й вакцинацію. Нині Сіміон намагається пом’якшити гостру риторику: він більше говорить про «відродження національної гідності» й «боротьбу з корупцією еліт», аніж про пряме збройне повернення територій. Це дозволило йому здобути підтримку частини поміркованого електорату, втомленого від скандалів у традиційних партіях.
У першому турі Сіміон набрав близько 22 % голосів, випередивши свого головного опонента — міського голову Бухареста Нікушора Дана. У другому турі, призначеному на 25 травня 2025 року, він зустрінеться саме з Даном. Політичні аналітики відзначають, що результат другого туру залежить від вміння Сіміона об’єднати навколо себе як ультраправих виборців, так і центристів, які можуть проголосувати за нього з огляду на невдоволення нинішнім курсом уряду.
Сусідні країни зустріли успіх Сіміона з великим занепокоєнням. Молдова визнала його «небажаним гостем» і заборонила в’їзд, а Україна звинуватила політика в «систематичних антиукраїнських діях» і також запровадила санкції. Євросоюз та НАТО, членом якого є Румунія, слідкують за розвитком подій, але поки що не коментують внутрішньорумунські вибори. Заяви Сіміона про «унітарну Румунію» викликали напруження на дипломатичному рівні й змусили сусідів готуватися до можливих поступок із боку нового президента.
На відміну від ультранаціоналістичного кандидата Келіне Георґеску, котрий переміг у першому турі попереднього голосування, але був усунений через судові рішення, Сіміон демонструє лояльність до євроатлантичного курсу. Він заявив, що в разі перемоги Румунія не збиратиметься виходити з ЄС чи НАТО, адже «нинішня міжнародна ситуація не дозволяє економічної та військової самодостатності». Водночас він обіцяє домогтися перерозподілу повноважень від Брюсселя на користь національних урядів, що перегукується з програмами Орбана в Угорщині та інших «сувереністів».
Суперечливими є також економічні обіцянки Сіміона: він говорить про «зелений націоналізм» і підтримку малих власників землі, але водночас готовий залучати іноземні інвестиції за умови захисту вітчизняних виробників. Політики старих партій застерігають, що радикальні настрої можуть сповільнити надходження коштів із фондів ЄС і зашкодити економічному зростанню. Проте частина виборців вірить, що популістський курс допоможе подолати бюрократію та корупцію.
За результатами соціологічних опитувань, голоси «демократичних» кандидатів у другому турі можуть розділитися між Даном і Сіміоном, залежно від того, хто зможе краще об’єднати електорат навколо обіцянок про реформи. Якщо Дан представить себе як гарант збереження поміркованої політики, а Сіміон продемонструє практичні кроки для зниження цін і боротьби з бюрократією, сутичка виявиться надзвичайно напруженою.
Незалежно від фінального вердикту, українська громада та дипломатичні кола уважно стежать за перебігом кампанії в Бухаресті. У разі перемоги Сіміона Києву доведеться долати нові виклики в питанні взаємин та охорони національних меншин. А Румунії – шукати баланс між прагненням до історичної справедливості та зобов’язаннями перед міжнародними партнерами. У світі, де націоналістичні хвилі то піднімаються, то спадають, вибір румунів у травні 2025 року матиме довготривалі геополітичні наслідки.
