У Сирії триває масштабний наступ повстанських сил, що викликає питання про здатність президента Башара Асада утримати контроль над країною. Після 15 років конфлікту це нове загострення може стати переломним моментом, що вплине на внутрішні сили та геополітичні інтереси впливових зовнішніх гравців.
Як повідомляє газета Дейком, роль Ірану як головного військового партнера та Росії, яка врятувала режим Асада у 2015 році, буде ключовою для збереження його влади. Проте ситуація ускладнюється через відволікання Москви на війну в Україні та внутрішні виклики в Ірані.
Ключові питання
Чи є це кінцем для Асада?
Башар Асад, якому зараз 59 років, демонструє небажання йти на компроміси. Його сім’я керує Сирією понад п’ять десятиліть, і він втримав владу навіть у найважчі періоди громадянської війни. Наразі сирійська армія бомбардує позиції повстанців у провінції Ідліб та накопичує війська навколо стратегічних точок, таких як місто Хама.
Іран оперативно направив до Сирії офіцерів Корпусу вартових Ісламської революції, а президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив про повну підтримку Асада. Однак масові втрати та економічна криза послаблюють позиції режиму, ставлячи його на межу виживання.
Чи можливі поступки з боку режиму?
Перед початком наступу повстанців Асада вже закликали до політичних реформ як арабські держави, так і Туреччина та Захід. Зокрема, йшлося про повернення біженців і припинення потоків наркотиків до сусідніх країн.
Проте Асад покладається на Іран, який допомагає йому уникати тиску. Водночас слабкість армії та економіки Сирії залишає мало простору для маневрів. Навіть якщо Асад піде на поступки, залишається невідомим, чи зможуть повстанці прийняти такі пропозиції на тлі їхніх військових успіхів.
Що буде після Асада?
У разі повалення режиму можливий сценарій хаосу і подальшої фрагментації країни. Лоялісти Асада, очолювані представниками його алавітської секти, ймовірно, відступлять до своїх бастіонів на узбережжі, таких як Латакія і Тартус.
Повстанці разом із політичними опозиціонерами можуть спробувати створити тимчасову військову раду, яка підтримає цивільний уряд. Проте забезпечити єдність у розореній війною країні буде надзвичайно складно.
Хто такі повстанці?
Операцію під назвою «Відновлення агресії» очолює угруповання «Хайят Тахрір аш-Шам» (ХТШ), яке раніше було афілійоване з «Аль-Каїдою» і визнане терористичною організацією у США та інших країнах. Воно має близько 15 000 бійців і досвід управління територіями на північному заході Сирії.
Особливу небезпеку для режиму становить те, що до наступу приєднуються тисячі колишніх повстанців, які були переселені на північ після втрати територій. Активізуються і повстанці на півдні країни, зокрема в районі міста Дараа.
Вплив зовнішніх гравців
Роль Росії
Майбутнє Асада значною мірою залежить від рішень Кремля. Росія зберігає військову присутність у Сирії, проте обмежені ресурси через війну в Україні змушують її переглядати свої зобов’язання. Москва може або посилити тиск на Асада для політичних поступок, або використати його як козир у переговорах з Заходом.
Дії Ірану
Іран продовжує активно підтримувати режим, мобілізуючи союзні ополченці в Іраку та Лівані. Сирія залишається ключовою для стратегії «форвардного захисту» Ірану у протистоянні з Ізраїлем і США.
Проте участь «Хезболли», головного союзника Ірану, значно ослаблена через конфлікт з Ізраїлем, що триває понад рік.
Туреччина
Анкара змінює свою стратегію, після того як Асад відмовився від переговорів з президентом Реджепом Таїпом Ердоганом. Турецьке керівництво вітає успіхи повстанців, які витісняють підтримувані США курдські угруповання з ключових позицій.
Чи залишиться Асад?
Падіння режиму Асада або його виживання значною мірою залежатиме від подальшої участі Росії та Ірану, а також від стратегії Туреччини. Для сирійців, які стикаються з неймовірними стражданнями, це лише черговий етап боротьби за виживання у війні, яка, здається, не має кінця.
