Усередині Пентагону назріває глибока криза, яка ставить під питання законність морських операцій США у Карибському регіоні та може перерости у справжній міжнародний скандал. Оприлюднена інформація про рішення міністра оборони Піта Хегсета та військового командування щодо ударів по підозрюваних у наркотрафіку човнах демонструє можливе порушення міжнародного гуманітарного права. Правозахисники та військові юристи попереджають, що дії Вашингтона мають ознаки воєнних злочинів, а масштаби «таємної операції» вражають.
США виправдовують удари проти «незаконних бойовиків», але юридичні аргументи виглядають надто крихкими. Пентагон стверджує, що має справу з «озброєними структурами наркотрафіку», проте доказів фактичної загрози або належності людей на човнах до картелів майже не публікується. Особливо суперечливими є випадки, коли військові добивали у воді тих, хто вижив після першого удару. Це безпосередньо ставить адміністрацію США в зону можливого переслідування за воєнні злочини, включно з перспективою розгляду у Гаазі.
Після одного з інцидентів Пентагон намагався передати врятованих колумбійців і еквадорців у сумнозвісну в’язницю СЕСОТ у Сальвадорі. Такий намір здивував навіть Державний департамент США. Йшлося фактично про спробу позбавити врятованих права на судовий розгляд у США, що є ще одним порушенням міжнародного гуманітарного права та принципів захисту осіб у ситуаціях збройного конфлікту. Це означає, що Пентагон боїться судового контролю та намагається уникнути юрисдикції американських судів, які можуть вимагати доказів легітимності ударів.
Військові юристи звертають увагу на небажання Пентагону кваліфікувати ситуацію як «воєнний конфлікт» згідно з Женевськими конвенціями. Проте водночас США стверджують, що мають право застосовувати силу поза територією країни проти «непривілейованих комбатантів». Це створює правову колізію, що може бути використана в міжнародному суді. Міжнародне право не визнає боротьбу з наркотрафіком збройним конфліктом і не дозволяє масові вбивства цивільних під приводом боротьби з транснаціональними злочинами.
Пентагон зафіксував понад 22 інциденти, що призвели щонайменше до 87 смертей. Але справжня статистика може бути значно більшою, оскільки США не розкривають деталі операції та не оприлюднюють списків загиблих або доказів їх належності до картелів. Правозахисники описують цю кампанію як «позасудові страти у міжнародних водах», а експерти з міжнародного права попереджають, що такі дії підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, зокрема у частині переслідування за порушення гуманітарного права під час морських операцій США.
Водночас адміністрація Дональда Трампа називає операцію ключовим елементом «боротьби з отруєнням Америки наркотиками». Проте аналітики зазначають, що більшість кораблів перевозили не фентаніл, а кокаїн, і не представляли реальної загрози безпеці США. Поки Трамп та Хегсет продовжують обґрунтовувати удари терміном «захист американських життів», експерти вказують на маніпуляцію громадською думкою та спробу виправдати використання військової сили там, де мали би діяти правоохоронні механізми.
Охоронці стежать за в'язнями у Центрі ув'язнення терористів, сумнозвісній в'язниці в Сальвадорі — Фред Рамос
Рішення добивати «виживших» після ударів стало переломним моментом. У випадку вересневого нападу американські військові запустили повторну ракету вже по тим, хто був у воді. Це грубе порушення статей Женевської конвенції, які гарантують порятунок «кораблетрощених». Порівняння термінів «distressed mariners» і «unprivileged belligerents» фактично демонструє, що Вашингтон сам не визначився, чи розглядає цих людей як цивільних, чи як учасників конфлікту.
Пентагон визнає, що намагається будь-що уникнути появи врятованих у судовій системі США, бо це автоматично запустить процес встановлення юридичної кваліфікації операції. Саме тому офіційні особи пропонували передати людей у треті країни, де вони фактично втратять доступ до адвокатів, правового захисту та міжнародних процедур. Такі дії можуть бути кваліфіковані як навмисне позбавлення права на захист і незаконне переміщення цивільних.
Ситуація стає дедалі вибуховішою на тлі критики з боку міжнародних правозахисних інституцій та потенційних позовів у Міжнародному кримінальному суді. Пентагон та адміністрація Трампа вже стикаються зі звинуваченнями у позасудових стратах, перевищенні повноважень та використанні американських військових під виглядом глобальної війни проти наркотрафіку. Правники попереджають, що у випадку подання офіційних скарг Гаага може розпочати розслідування щодо злочинів проти людяності.
Аналітики наголошують, що прихована морська операція США стає елементом внутрішньої політичної боротьби всередині Пентагону, де юристи та військове командування не можуть узгодити правову основу дій. Міжнародне право прямо забороняє позасудові страти у водах, де немає оголошеного воєнного стану. Тому застосування американських сил проти цивільних морських суден ‒ це не лише політичний ризик, а й прямий удар по іміджу США як держави, що декларує захист прав людини.
Скандал навколо Хегсета і Пентагону перетворюється на один із найсерйозніших викликів американській адміністрації у контексті міжнародних відносин. Якщо правозахисники та міжнародні структури отримають доступ до доказів, операції США можуть бути класифіковані як грубі порушення міжнародного гуманітарного права та воєнні злочини. І тоді питання відповідальності стане неминучим не лише для виконавців, а й для найвищого політичного керівництва.
