Війна США та Ізраїлю проти Ірану несподівано створила нову напругу всередині західного оборонного альянсу. Країни Європи та Азії дедалі частіше висловлюють занепокоєння тим, що американські запаси зброї швидко скорочуються, а це може поставити під загрозу постачання вже замовленого озброєння.
Йдеться про ракети, системи протиповітряної оборони, високоточні боєприпаси та інші види сучасної зброї, які союзники США закупили для зміцнення власної оборони. Через активні бойові дії на Близькому Сході Пентагон почав перенаправляти частину цих поставок для підтримки операцій проти Ірану.
Для багатьох держав це стало серйозним сигналом тривоги. Після років підтримки України у війні проти Росії більшість європейських армій уже суттєво скоротили свої запаси боєприпасів. Тепер вони ризикують опинитися без нових поставок.
За попереднім аналізом газети «Дейком», ситуація з озброєннями демонструє глибшу проблему глобальної оборонної системи: темпи сучасних воєн значно перевищують можливості військово-промислового комплексу щодо швидкого виробництва боєприпасів.
Європейські країни, особливо на східному фланзі НАТО, побоюються, що затримка поставок може послабити їхню обороноздатність перед потенційною загрозою з боку Росії. Для держав Балтії, Польщі та Румунії питання наявності сучасної зброї є питанням національної безпеки.
Одночасно занепокоєння зростає і в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Союзники США — Японія, Південна Корея та інші партнери — уважно стежать за темпами використання американських боєприпасів у війні проти Ірану.
У регіоні, де Китай активно розширює свій військово-морський флот і ракетні сили, наявність американської військової підтримки вважається ключовим фактором стримування. Якщо запаси США скоротяться, це може змінити стратегічний баланс.
Особливо серйозне занепокоєння викликають темпи використання високоточних ракет. За даними джерел у Конгресі США, американські військові застосовують сучасні системи у «надзвичайно великих обсягах», навіть попри відносно обмежені можливості іранської армії.
До переліку активно використаної зброї входять крилаті ракети Tomahawk, перехоплювачі системи Patriot PAC-3, а також морські системи протиповітряної оборони, що запускаються з американських кораблів.
Виробництво таких систем є складним технологічним процесом. Створення однієї партії ракет або систем ППО може тривати роками, адже ланцюг постачання включає сотні компаній і спеціалізованих виробників компонентів.
Саме тому союзники США почали ставити під сумнів можливість швидкого відновлення запасів. Попри заяви президента Дональда Трампа про «майже необмежений запас» боєприпасів, багато військових експертів вважають ці оцінки надто оптимістичними.
Високопоставлені представники оборонних відомств деяких країн Європи прямо заявляють, що слова американської адміністрації не повністю відповідають реальній ситуації. За їхніми словами, союзники змушені планувати власну безпеку, виходячи з можливих затримок поставок.
Це також впливає на політику закупівель озброєння. У Європейському Союзі вже ухвалено правила, які заохочують країни купувати продукцію європейських оборонних компаній замість американських.
Такий підхід може суттєво скоротити частку США на глобальному ринку озброєнь. Йдеться про десятки або навіть сотні мільярдів доларів майбутніх контрактів.
Деякі країни вже почали змінювати свої стратегії закупівель. Польща, яка традиційно вважалася одним із найближчих союзників США, уклала великі контракти на постачання танків і артилерії з Південною Кореєю.
Подібні рішення демонструють нову тенденцію: союзники дедалі більше прагнуть диверсифікувати джерела озброєння. Це зменшує залежність від американського військово-промислового комплексу.
Водночас у США також зростає занепокоєння щодо стану власних запасів зброї. Деякі представники Пентагону вже попередили Конгрес, що інтенсивність використання боєприпасів у війні проти Ірану є «надзвичайно високою».
Американські законодавці почали публічно говорити про проблему. Один із найвпливовіших сенаторів-республіканців Мітч Макконнелл заявив, що США можуть бути не готові одночасно стримувати агресію Росії та Китаю.
Ця заява підкреслює стратегічний виклик для американської оборонної політики. Після десятиліть локальних конфліктів світ знову повертається до епохи великого геополітичного суперництва.
Щоб вирішити проблему, адміністрація США оголосила про плани різко збільшити виробництво озброєнь. Під час зустрічі з керівниками провідних оборонних корпорацій — Boeing, Lockheed Martin, RTX та Northrop Grumman — було досягнуто домовленостей про значне нарощування виробництва.
Президент США заявив, що компанії готові збільшити випуск певних систем озброєння у чотири рази. Проте експерти сумніваються, що це можна реалізувати швидко.
На відміну від Другої світової війни, сучасна оборонна промисловість базується на складних технологіях. Виробництво ракет або систем протиповітряної оборони потребує високоточних компонентів, спеціальних матеріалів і складних електронних систем.
Це означає, що навіть при збільшенні інвестицій виробничі потужності не можна швидко розширити. Будівництво нових заводів, підготовка інженерів і створення нових ланцюгів постачання потребують часу.
У результаті війна з Іраном може стати каталізатором глибших змін у глобальній оборонній системі. Союзники США дедалі більше усвідомлюють, що гарантії безпеки не завжди означають негайну доступність озброєння.
Це може підштовхнути країни до розвитку власної оборонної промисловості та збільшення військових бюджетів. Уже зараз багато держав Європи оголошують про нові програми виробництва боєприпасів і систем ППО.
Таким чином, конфлікт на Близькому Сході може мати довгострокові наслідки для структури глобальної безпеки. Якщо союзники втратять довіру до стабільності американських поставок, світовий ринок озброєнь і система військових альянсів можуть суттєво змінитися.
