Федеральна прокуратура Німеччини повідомила, що громадянин США, відомий як Мартін D., постане перед судом за спробу шпигунства на користь Китаю. За даними слідства, він працював на американській військовій базі у Німеччині з 2020 року й улітку 2024-го неодноразово контактував із представниками КНР, пропонуючи передати чутливу інформацію.
Офіційно підтверджень того, що китайська сторона прийняла його пропозиції, немає.
За інформацією німецьких прокурорів, Мартін D. працював підрядником Міністерства оборони США з 2017 по весну 2023 року. У серпні 2024 року його арештували, й відтоді він перебуває під вартою.
Мотивом, за повідомленням DPA, могло стати невдоволення колишнім роботодавцем. Це пояснення вкладається у класичний сценарій шпигунських вербувань, коли на тлі образ чи фінансових проблем особи стають вразливими до іноземних спецслужб.
Випадок Мартіна D. — не поодинокий. Лише за останні два роки в Німеччині відбулося кілька гучних затримань, пов’язаних із китайською розвідкою:
Асистент депутата Європарламенту від AfD був заарештований за підозрою у шпигунстві й можливому впливі на політика Максиміліана Краха. Його також підозрюють у зборі даних про китайські дисидентські групи у ФРН.
Співробітницю невеликого вантажного аеропорту у Східній Німеччині підозрювали у передачі Пекіну логістичних відомостей, зокрема про допомогу Україні.
Троє громадян Німеччини були заарештовані за передачу Китаю чутливих даних про ВМС і спробу нелегально передати високопотужний лазер, який Пекін не міг купити напряму.
Ці справи відображають зростаючу активність Китаю у сфері шпигунства проти Німеччини та ЄС.
Те, що підозрюваний американець працював саме на американській військовій базі, створює додаткову небезпеку: витік такої інформації міг поставити під загрозу як операції США в Європі, так і безпеку союзників по НАТО.
Китай останніми роками активно розширює свою діяльність у сфері розвідки в ЄС, особливо там, де зосереджені оборонні об’єкти та логістика військової допомоги Україні.
Справа Мартіна D. виникає на тлі загального охолодження відносин між Заходом і Китаєм. Європейський Союз посилює контроль за технологічними та науковими обмінами, а США запроваджують нові обмеження проти китайських компаній.
Німеччина, як ключовий член НАТО, дедалі частіше стає ареною шпигунських скандалів, що підкреслює її стратегічне значення для оборонної політики Заходу.
Шпигунська справа з американцем у Німеччині показує: Китай продовжує агресивно розширювати свою розвідувальну мережу в Європі, намагаючись отримати доступ до військових та технологічних секретів.
Для США це удар по репутації, адже мова йде про колишнього підрядника Пентагону. Для Німеччини — чергове підтвердження, що необхідно посилювати контррозвідку та співпрацю із союзниками у боротьбі з іноземними шпигунами.
