Адміністрація Дональда Трампа здійснила один із найжорсткіших кроків у сфері міграції: чартерний літак із приблизно 100 іранцями вилетів із Луїзіани до Тегерана через Катар. Це стало результатом угоди між США та Іраном — рідкісного випадку співпраці між двома державами, що зазвичай перебувають у глибокій конфронтації.
Іранські джерела підтверджують, що США планують депортувати ще близько 400 осіб протягом наступних місяців. У першій хвилі йдеться про 120 мігрантів, які потрапили до США переважно через мексиканський кордон. Частина перебувала в центрах утримання місяцями, інші добровільно погодилися на повернення після відмови в наданні притулку.
Серед депортованих є чоловіки та жінки, подружні пари. Більшість подавали прохання про політичний або релігійний притулок, проте їхні заяви були відхилені або навіть не дійшли до судового розгляду. Це викликає занепокоєння правозахисників, адже Іран відомий репресіями проти опозиціонерів, журналістів, жінок-активісток, ЛГБТ-спільноти та релігійних меншин.
Вашингтон десятиліттями надавав притулок іранцям, які тікали від переслідувань. Але нині політика Трампа спрямована на масове скорочення міграції будь-якою ціною. Юристи-правозахисники вже готують позови проти депортацій, попереджаючи, що повернення цих людей до Ірану може становити смертельну небезпеку.
Для Ірану ця домовленість стала символічною перемогою: МЗС країни заявило, що мігранти будуть «гарантовано в безпеці». Та на тлі економічної та енергетичної кризи, обвалу національної валюти й відновлення санкцій Ради Безпеки ООН, обіцянки Тегерана виглядають непереконливо.
Фактично, США використали міграційне питання як інструмент дипломатії, демонструючи готовність іти на тактичні угоди навіть із режимом, який вони офіційно називають головним противником. Для адміністрації Трампа це ще один сигнал виборцям: депортаційна машина працює без винятків, навіть у випадках із найбільш суперечливими гуманітарними наслідками.
