Після саміту в Алясці адміністрація Дональда Трампа намагається показати прогрес у переговорах з Росією. Держсекретар і радник з нацбезпеки Марко Рубіо заявив на Fox News, що європейські лідери матимуть ключову роль у формуванні довгострокових гарантій безпеки для України. Це, за його словами, має стати стримуючим фактором від нових російських вторгнень.
Для Києва перспектива таких гарантій виглядає як рідкісний промінь надії. Президент Трамп вперше натякнув, що може погодитися на участь США у створенні механізму захисту України. Це суперечить його попередній позиції, коли він заперечував будь-яку участь Вашингтона в українській післявоєнній безпеці.
В інтерв’ю NBC Рубіо не виключив введення нових санкцій проти Росії, але зазначив, що такий крок зруйнує дипломатичний процес. «Як тільки ми зробимо цей крок, переговори закінчаться», — сказав він. Таким чином, Вашингтон фактично зберігає вже наявний санкційний режим, уникаючи ескалації.
На ABC Рубіо визнав, що на переговорах у присутності Трампа і Путіна обговорювалися поступки з обох сторін, однак відмовився назвати деталі. Він підкреслив: «Переговори працюють лише в приватному форматі». Це може свідчити про намір уникнути публічного тиску та залишити простір для маневру.
Президент Володимир Зеленський у Брюсселі заявив, що пропозиція про американську участь у гарантіях безпеки — «істотна зміна». Але він наголосив: поки що немає деталей, хто і як реалізуватиме цю схему. Головне питання — чи готові США і Європа реально взяти на себе юридичні та військові зобов’язання.
Зеленський чітко дав зрозуміти: Україна не може вести переговори без припинення вогню. За його словами, «неможливо домовлятися, коли тривають бої». Оскільки на полі бою ініціатива залишається за Росією, будь-які переговори без перемир’я створили б для Києва вкрай невигідні умови.
На тій самій пресконференції президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн озвучила три принципи: гарантії безпеки для України, збереження територіального суверенітету та право співпрацювати з іншими державами у військовій сфері. Вона наголосила: «Міжнародні кордони не можна змінювати силою».
Фон дер Ляєн закликала якнайшвидше провести тристоронню зустріч за участю Росії, України та США. Вона фактично підтримала ідею Трампа про «великий договір», але водночас погодилася з Зеленським, що спершу потрібне припинення бойових дій. Це демонструє прагнення Європи балансувати між Вашингтоном і Києвом.
Аналітики пояснюють зміну позиції Трампа внутрішньополітичними мотивами. Президент США прагне показати себе миротворцем і претендувати на Нобелівську премію миру. Його команда намагається продемонструвати хоча б символічний «прогрес», навіть якщо конкретних домовленостей поки немає.
Ключовим ризиком є те, що під гаслом «поступок» може ховатися тиск на Київ погодитися на територіальні компроміси. Для України це неприйнятно, адже Конституція забороняє передачу суверенних земель, а суспільство категорично проти відмови від Донбасу чи Криму.
Сценарії розвитку подій
- Оптимістичний — США і ЄС пропонують Україні реальні гарантії безпеки, схожі на статтю 5 НАТО, без вимоги поступок.
- Песимістичний — Вашингтон і Москва тиснуть на Київ щодо територій, що викликає політичну кризу.
- Компромісний — сторони погоджуються на тимчасове перемир’я без остаточного вирішення територіальних питань.
Переговори навколо України увійшли у фазу, де з’являються нові ідеї — від американських гарантій безпеки до тристороннього саміту. Але конкретики майже немає, а ризики великі. Україна наполягає: спершу — припинення вогню, потім — мирна угода.
Від позиції Вашингтона і європейських столиць залежатиме, чи стане «промінь надії» реальним захисним щитом, чи ж він перетвориться на небезпечну ілюзію компромісу з агресором.
