США та Ізраїль розпочали масштабну операцію проти Ірану
США та Ізраїль завдали ударів по території Ірану, відкривши нову фазу військового протистояння на Близькому Сході. Про початок «масштабних бойових операцій» оголосив президент США Дональд Трамп у відеозверненні, що тривало близько восьми хвилин.
У Тегерані пролунали потужні вибухи, над урядовими кварталами здійнявся дим. За повідомленнями іранських агентств, удари зачепили райони поблизу президентського палацу та Вищої ради національної безпеки. Водночас Ізраїль підтвердив власну участь в атаках.
Американські посадовці заявили, що нинішня військова операція значно масштабніша за торішні авіаудари по трьох ядерних об’єктах Ірану. До кампанії залучено десятки літаків та сили з баз і авіаносців США в регіоні.
За попереднім аналізом газети «Дейком», концентрація сил свідчить про підготовку до тривалішої фази конфлікту, а не одноразової демонстрації сили. Розгортання Пентагоном додаткових підрозділів у регіоні тривало кілька тижнів і не виглядало ситуативним.
Вашингтон поки не розкриває повного переліку цілей. Невідомо, чи були вражені об’єкти ядерної програми, військові склади або центри управління. Представники США та Ізраїлю коментують операцію на умовах анонімності, посилаючись на міркування міжнародної безпеки.
Тегеран — Атта Кенаре
Ескалація сталася після безрезультатного раунду дипломатичних переговорів у Швейцарії. Спроби досягти компромісу щодо обмеження ядерної програми Ірану завершилися без прориву, що, за оцінками аналітиків, і відкрило шлях до силового сценарію.
Дональд Трамп раніше неодноразово попереджав про готовність вдатися до сили, якщо Тегеран не погодиться на жорсткі умови. Йдеться про скорочення збагачення урану, допуск міжнародних інспекторів та перегляд регіональної політики Ірану.
Ізраїль, зі свого боку, оголосив надзвичайний стан. У країні пролунала повітряна тривога, закрито повітряний простір, призупинено навчання в школах і роботу частини підприємств. Міністр оборони Ісраель Кац заявив про готовність до негайної відповіді на можливу атаку.
Для Тегерана удари стали серйозним викликом. Вибухи пролунали також в Ісфахані та Караджі — містах, що мають стратегічне значення для іранської оборонної інфраструктури. Офіційний Іран поки обмежується заявами про «право на адекватну відповідь».
Минулорічні авіаудари США, здійснені під час 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном, не знищили повністю ядерну програму, а лише уповільнили її розвиток. Сам Трамп тоді заявляв про «повне знищення», однак згодом оцінки були скориговані.
Американські удари відбулися після масштабного нарощування військової присутності США в регіоні, яке включало розгортання двох авіаносців, низки військово-морських есмінців та понад 50 винищувачів — ВМС США
Сьогоднішня військова операція може мати іншу логіку — не точкове стримування, а системне послаблення потенціалу Ірану. У цьому контексті важливо, чи йдеться про зміну режиму стримування, чи про спробу примусити до нових переговорів.
Близький Схід уже кілька тижнів перебував у напруженому очікуванні. Погрози санкцій, перекидання додаткових сил США, заяви ізраїльського керівництва — усе це формувало атмосферу неминучої ескалації.
Експерти з міжнародної безпеки наголошують: ризик регіональної війни зріс. Іран має мережу союзників і проксі-груп у Лівані, Сирії, Іраку та Ємені. Їхня активізація може перетворити локальні удари на багатовекторний конфлікт.
Водночас Вашингтон прагне уникнути затяжної наземної кампанії. За інформацією з американських джерел, ставка робиться на високоточні авіаудари, кібероперації та демонстрацію технологічної переваги.
Реакція світових ринків не забарилася: ціни на нафту різко зросли, а фондові індекси продемонстрували волатильність. Інвестори традиційно реагують на нестабільність у Перській затоці як на фактор ризику для глобальної економіки.
Кілька мешканців Тегерана заявили, що досі не було жодних вказівок від уряду, і що сирени не вмикали, коли почалися напади — Через Associated Press
Європейські столиці закликають до стриманості. Представники ЄС наголошують на необхідності відновлення дипломатичних переговорів, адже руйнування каналів комунікації може призвести до неконтрольованої ескалації.
Китай і Росія також уважно стежать за розвитком подій. Для Пекіна стабільність поставок енергоносіїв із регіону має стратегічне значення, а Москва традиційно підтримує контакти з Тегераном у сфері оборони.
Внутрішньополітичний аспект для Дональда Трампа також важливий. Жорстка позиція щодо Ірану може зміцнити підтримку серед частини електорату, однак ризик затяжного конфлікту створює і політичні виклики.
Іранська влада опинилася перед складним вибором. Масштабна відповідь може спровокувати ще потужніші удари США та Ізраїлю. Обмежена реакція, навпаки, може бути сприйнята як слабкість усередині країни.
У Тегерані вже з’являються перші свідчення паніки серед цивільного населення. Очевидці повідомляють про черги на заправках і біля магазинів, а також про спроби батьків терміново забрати дітей зі шкіл.
Правозахисні організації нагадують про ризики для мирного населення. Будь-яка військова операція в густонаселених районах створює загрозу жертв серед цивільних, що може посилити гуманітарну кризу.
Цей напад став другим нападом США на Іран менш ніж за рік. У червні минулого року США бомбардували три ядерні об'єкти в країні, які, за словами Трампа, були «повністю і повністю знищені» — Через Associated Press
Ключовим питанням залишається тривалість кампанії. Якщо удари триватимуть кілька днів, це означатиме спробу системного тиску. Якщо ж операція розтягнеться на тижні, регіон увійде в нову фазу стратегічної нестабільності.
Санкції проти Ірану, ймовірно, будуть посилені паралельно з воєнними діями. Поєднання економічного та військового тиску може стати основною тактикою Вашингтона у найближчій перспективі.
Для Ізраїлю питання іранської ядерної програми є екзистенційним. Тель-Авів послідовно заявляв, що не допустить появи у Тегерана ядерної зброї, навіть якщо для цього доведеться діяти самостійно.
Наразі світ спостерігає за розвитком подій у режимі реального часу. Будь-яка помилка, неправильна інтерпретація сигналів або надмірна реакція можуть призвести до масштабної війни.
Чи стане ця військова операція точкою неповернення, залежить від готовності сторін повернутися до столу переговорів. Без політичного рішення навіть найпотужніші авіаудари не гарантують довгострокової стабільності.
Конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном виходить за межі двосторонніх відносин. Він формує нову архітектуру безпеки на Близькому Сході, де баланс сил дедалі більше визначається не дипломатією, а швидкістю ракет і рішучістю лідерів.
