У серпні 2025 року у Вашингтоні завершилися консультації начальників штабів США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Фінляндії та України. Вони погодили пакет військових опцій, які тепер будуть передані на розгляд національним радникам із безпеки.
За інформацією Reuters, ці варіанти є частиною ширшої дискусії про постконфліктні гарантії безпеки для України. Президент США Дональд Трамп на саміті у Вашингтоні пообіцяв допомогти захистити Київ після завершення війни з Росією, однак поки не надав чітких деталей.
Одним із варіантів розглядається введення європейських військових підрозділів до України з підпорядкуванням під американське командування. Такий сценарій дозволив би Вашингтону уникнути прямого розміщення власних військ, зберігаючи при цьому контроль над операцією.
Трамп публічно виключив можливість відправки американських солдатів на українську територію. Водночас він залишив «відкритими двері» для іншої військової підтримки — зокрема розширення поставок систем ППО та навіть запровадження безпольотної зони над Україною за допомогою американських винищувачів.
Президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявили, що готові розглянути відправку європейських військових у рамках «коаліції охочих». Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також продемонстрував обережну відкритість до участі своєї країни.
Голова німецької спілки військовослужбовців застеріг, що європейським країнам слід не бути наївними: для створення дієвої миротворчої місії знадобляться десятки тисяч солдатів, які повинні будуть перебувати в Україні довгостроково.
Міністерство закордонних справ Росії заявило, що категорично проти введення військ країн НАТО на територію України навіть у ролі «миротворців». Москва трактує це як пряму загрозу власній безпеці та попереджає про «серйозні наслідки».
Для Києва військові опції Заходу — сигнал, що партнери готові діяти не лише дипломатично. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував: післявоєнні гарантії безпеки повинні мати реальний військовий вимір, а не залишатися лише паперовими деклараціями.
Хоча американський лідер намагається якнайшвидше припинити «найкривавішу війну в Європі за останні 80 років», союзники України побоюються, що він може піти на поступки Кремлю. Минулого тижня Трамп демонстративно приймав Путіна в США, що викликало занепокоєння у Києві.
Попри дипломатичну активність, Росія не зменшує інтенсивності атак. У серпні було здійснено удар по газовій компресорній станції на сході України, що є критичною для підготовки до опалювального сезону. Це вкотре показало: Кремль не налаштований на справжнє перемир’я.
Аналітики наголошують: сам факт обговорення військових опцій США та Європою є важливим сигналом Кремлю. Захід демонструє готовність забезпечити Україну підтримкою навіть у післявоєнному періоді, аби Росія не могла повторити агресію.
Післявоєнні гарантії для України стають елементом ширшої дискусії про нову систему безпеки Європи. Від того, наскільки міцними будуть ці домовленості, залежить не лише майбутнє України, а й стабільність усього регіону.
Завершення війни не означатиме автоматичного миру. США та Європа шукають способи створити військові механізми, які стримають Росію від нової агресії. Проте дискусії про масштаби та форму цієї присутності лише починаються, і Кремль вже погрожує відповіддю.
