Американська армія за чотири тижні війни проти Ірану використала понад 850 крилатих ракет Tomahawk. За словами людей, обізнаних із ситуацією, настільки високий темп витрати цих високоточних боєприпасів уже викликав тривогу серед частини посадовців Пентагону і змусив почати внутрішні обговорення щодо того, як швидко забезпечити нові поставки.
Tomahawk — це одна з найвідоміших американських крилатих ракет, яку запускають із надводних кораблів і підводних човнів. Вона використовується у бойових умовах ще з 1991 року, з часів війни в Перській затоці. Але проблема в тому, що навіть для США цей ресурс не є безмежним, адже щороку виробляється лише кілька сотень таких ракет.
Саме тому настільки інтенсивне застосування Tomahawk у війні проти Ірану стало не лише тактичним, а й стратегічним питанням. Ці ракети особливо цінні, бо можуть вражати цілі на відстані понад тисячу миль, дозволяючи США завдавати ударів без потреби відправляти пілотів у добре захищений повітряний простір.
За даними співрозмовників видання, у Пентагоні вже обговорюють, чи не доведеться перекидати частину запасів Tomahawk з інших регіонів світу, включно з Індо-Тихоокеанським напрямком. Паралельно йдеться і про довгострокову потребу різко наростити виробництво, бо нинішній конфлікт показав: темпи витрати боєприпасів можуть бути набагато вищими, ніж передбачалося.
Ця проблема виходить далеко за межі однієї війни. Вона оголила ширші сумніви у Пентагоні та Конгресі щодо кампанії Дональда Трампа проти Ірану, змін у поясненнях Білого дому, навіщо саме потрібен цей конфлікт, а також щодо того, наскільки небезпечним може стати виснаження запасів для США в разі нових криз в інших частинах світу.
За словами людей, знайомих із внутрішніми оцінками, Пентагон із дедалі більшою увагою відстежує не лише кількість уже використаних Tomahawk, а й те, що означатиме такий темп витрат для продовження кампанії проти Ірану. Один із чиновників прямо назвав залишок ракет на Близькому Сході «тривожно низьким», а інший сказав, що без втручання США наближаються до стану, який військові називають Winchester, тобто фактично до вичерпання боєкомплекту.
Офіційно Пентагон не став відповідати на запитання про те, скільки саме Tomahawk уже витрачено і скільки залишилося в регіоні. Представник відомства Шон Парнелл заявив лише, що американські військові мають усе необхідне для виконання будь-якої місії в час і місці, які визначить президент. Одночасно він звинуватив медіа у спробі зобразити найсильнішу армію світу слабкою.
Однак самі характеристики ракети пояснюють, чому проблема запасів сприймається настільки серйозно. Сучасні версії Tomahawk перебувають на службі з 2004 року, мають супутниковий зв’язок, можуть коригувати політ, вражати заздалегідь задані цілі або шукати противника за GPS, а також передавати дані про наслідки удару командирам. Це робить їх особливо цінним інструментом для складних кампаній.
Водночас такі ракети є дорогими і повільними у виробництві. Найновіші версії можуть коштувати до 3,6 мільйона доларів за одиницю, а на їхнє виготовлення потрібно до двох років. До того ж останніми роками їх закуповували невеликими партіями: у минулорічному оборонному бюджеті, наприклад, було передбачено лише 57 таких ракет.
Значна частина із понад 850 Tomahawk була випущена вже в перші дні Operation Epic Fury — так адміністрація Трампа називає війну проти Ірану. Серед цих ударів був і принаймні один випадок, коли ракета влучила поблизу початкової школи в іранському місті Мінаб. Після цього США відкрили розслідування, а іранська сторона заявила про загибель великої кількості дітей.
Міністр оборони Піт Гегсет і глава Центрального командування США адмірал Чарльз Купер заявляли, що після знищення іранської ППО та інших військових спроможностей на початку кампанії американська авіація змогла просуватися глибше вглиб країни і використовувати інші види озброєнь, яких у США є більше. Але це не скасовує того факту, що саме перший етап війни виявився надзвичайно витратним щодо високоточних ракет великої дальності.
Крім Tomahawk, США вже випустили понад тисячу ракет-перехоплювачів систем Patriot і THAAD, відбиваючи іранські удари у відповідь по всьому регіону. А це означає, що проблема не обмежується одним типом озброєння. Йдеться про комплексне виснаження дорогих і дефіцитних систем, які одночасно потрібні і для активних ударів, і для захисту американських об’єктів та союзників.
Високий темп використання Tomahawk уже змусив ВМС США поповнювати боєзапас щонайменше частини кораблів, задіяних у війні проти Ірану. Кожен есмінець може нести десятки таких ракет, але їхнє перезавантаження традиційно відбувається в порту. Тепер флоту доводиться розвивати можливість робити це безпосередньо в морі, що саме по собі свідчить про незвичний масштаб кампанії.
Оцінки загального запасу Tomahawk різняться. Старша наукова співробітниця American Enterprise Institute Маккензі Іглен припустила, що до початку операції у США могло бути від 4 до 4,5 тисячі таких ракет. Інші аналітики вважають, що цифра могла бути значно нижчою — ближче до 3 тисяч, з урахуванням активного застосування у попередніх операціях, зокрема в Ірані, Ємені та Нігерії.
Аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень Марк Канціан заявив, що якщо США справді вже використали понад 800 Tomahawk проти Ірану, це може становити близько чверті всього наявного арсеналу. На його думку, такий рівень витрат створює велику прогалину на випадок потенційного конфлікту в західній частині Тихого океану. І головне — на відновлення такого запасу можуть піти роки.
За оцінкою CSIS, за весь час існування програми ВМС США закупили майже 9 тисяч Tomahawk. Але тисячі з них — це ранні модифікації, які вже застаріли і були зняті з озброєння. Тобто формально велика цифра історичних закупівель не означає, що у США зараз є такий самий великий реальний запас боєготових сучасних ракет.
Tomahawk виробляє компанія Raytheon за участю інших підрядників. Представник Foundation for Defense of Democracies Раян Бробст зазначив, що оборонна промисловість США здатна виробляти близько 600 таких ракет на рік. Якщо це так, тоді навіть без нових масштабних кампаній відновлення запасів після нинішньої витрати буде непростим і тривалим процесом.
Попри все це, адміністрація Трампа публічно категорично заперечує, що війна з Іраном виснажує критичні американські запаси. Прессекретарка Білого дому Каролін Левітт цього місяця заявила, що у США більш ніж достатньо боєприпасів, зброї та запасів для досягнення цілей Operation Epic Fury і навіть більше. Аналогічні заяви робив і Гегсет, який запевняв, що жодного дефіциту немає.
Водночас сама адміністрація вже проводить спеціальні зустрічі з оборонними компаніями, зокрема з Raytheon, аби прискорити виробництво. Після однієї з таких нарад Трамп заявив у соцмережах, що виробники погодилися вчетверо збільшити випуск «вишуканого класу» озброєнь. Ще одну подібну зустріч, за його словами, мають провести за два місяці.
Піт Гегсет, як повідомляється, особисто тисне на оборонні компанії, вимагаючи пришвидшити постачання ключових видів зброї. Це добре показує головне протиріччя нинішньої ситуації: публічно Білий дім наполягає, що проблем із запасами немає, але практично водночас він уже мобілізує промисловість на термінове розширення випуску.
На цьому тлі Пентагон також добивається від Конгресу понад 200 мільярдів доларів на фінансування війни проти Ірану. Цей масштабний запит уже стикається з опором законодавців, які не підтримують конфлікт. Але логіка Пентагону зрозуміла: США потрібні не лише гроші на вже проведені операції, а й кошти на поповнення боєприпасів і запасів вище довоєнного рівня.
У підсумку історія з Tomahawk стала одним із найпомітніших симптомів глибшої проблеми. Війна проти Ірану виявила, що навіть для США запаси високоточних озброєнь не є невичерпними, а швидкість сучасного конфлікту здатна за лічені тижні створити питання, які раніше розраховували на роки. Саме тому тривога в Пентагоні стосується не лише Ірану, а й усієї глобальної готовності Америки до нових криз.
