У середині квітня 2025 року США презентували в Парижі попередні контури мирного плану для Росії та України, що містить низку спірних, але потенційно результативних положень. Головна ідея — заморозити лінію фронту, залишивши під контролем Москви всі українські території, що наразі окуповані; одночасно Київ відмовиться від відмови від перспективи вступу до НАТО, а західні санкції поступово пом’якшуватимуться за чіткими умовами.
Ключові елементи американської ініціативи
- Повний та тривалий режим припинення вогню. Мета — за кілька тижнів досягти стійкого перемир’я по всій лінії зіткнення.
- Моніторинг виконання угоди силами міжнародних спостерігачів та/або миротворців.
- Поступове зняття санкцій із Росії у відповідь на підтверджене дотримання режиму тиші та відведення важкого озброєння.
- Відмова України від вступу до НАТО — принаймні на перехідний період, поки діятиме мирна угода.
- Гарантії безпеки для України: створення “сили запевнення” під егідою США та ЄС, здатної у разі порушень відновити припинення вогню.
Зустрічі у французькій столиці відбулися 17–18 квітня за участю американського спецпредставника Стіва Віткова, держсекретаря Марко Рубіо, а також делегацій Франції, Німеччини, Великої Британії та України. За результатами обговорення президент Франції Еммануель Макрон і члени європейської сторони назвали пропозиції “конструктивними й своєчасними”, проте наполягли, що жоден із союзників не вважатиме окуповані території законно приєднаними до Росії без відповідного рішення Києва.
“Ми готові піти далі, якщо не буде результату”
У п’ятницю в Овальному кабінеті Трамп заявив, що США “відмовляться від мирної ініціативи”, якщо не побачать істотного прогресу “впродовж кількох днів”. “Ми не продовжуватимемо цей процес тижнями й місяцями”, — попередив глава Держдепу Рубіо, — “Якщо це реально зробити за кілька тижнів — ми в грі. Якщо ні — у нас є інші пріоритети”.
Водночас віцепрезидент Джей Ді Венс, виступаючи в Римі, утримався від радикальних заяв і висловив “обережний оптимізм”, що цю війну вдасться завершити. Також учасники обговорили меморандум про використання українських мінералів як механізм часткового відшкодування допомоги США, що стало ще одним важелем пришвидшити мирний процес.
Позиція Києва: “Без припинення вогню — жодних поступок”
Українська делегація підтвердила згоду на режим тиші, але наполягла: Москва має спочатку дотриматися перемир’я, а вже потім можна вести мову про подальші кроки. Президент Володимир Зеленський відкинув будь-яку можливість “торгувати” територіями до остаточного припинення бойових дій. Основним завданням української сторони на переговорах у Парижі була розробка чітких механізмів моніторингу та процедури залучення миротворців.
Питання санкцій і європейські ризики
Серед головних протиріч — чи доцільно пом’якшувати санкції, поки Росія продовжує обстріли українських міст. Деякі країни ЄС, зокрема Польща та країни Балтії, вважають зняття обмежень передчасним. Водночас Німеччина та Франція вказують: без економічного стимулу Кремль не матиме вагомого мотиву дотримуватися умов угоди. Зняття санкцій вимагатиме одностайного рішення Ради ЄС, що ускладнює швидку імплементацію.
Подальші кроки: Лондон і реальні терміни
Наступний раунд переговорів заплановано в Лондоні вже наступного тижня. Там союзники мають узгодити деталі “путівки миру”: коли саме почнеться зняття санкцій, як складатиметься мандат миротворчої місії та які гарантії безпеки отримає Україна. За словами Рубіо, “ціна невдачі” — відхід США з процесу, що значно знизить тиск на Кремль.
Американська ініціатива прагне поєднати жорсткий режим контролю (спостерігачі, гарантії, санкції) з дипломатичними поступками (відтермінування НАТО, заморожений статус територій). Це виклик для України, яка мусить балансувати між збереженням територіальної цілісності та прагненням до припинення кровопролиття. Успіх механізму залежатиме від готовності всіх сторін до реальних кроків, а не лише політичних заяв — інакше мирна угода ризикує перетворитися на нову паузу у затяжному конфлікті.
