Сполучені Штати представили своїм європейським та українським партнерам попередній проєкт мирної угоди з Росією, яка передбачає низку суперечливих, але потенційно результативних кроків для досягнення тривалого припинення вогню. Згідно з оприлюдненими умовами, у разі укладання остаточного договору Києву доведеться прийняти фактичне збереження під контролем Москви територій, які наразі перебувають під російською окупацією, а перспективу вступу України до НАТО відкласти «до кращих часів».
Презентація американської ініціативи відбулася під час серії закритих зустрічей у Парижі за участю представників Франції, Німеччини, Великої Британії, України та безпосередньо очільника Держдепу США. На переговорах, які тривали 17–18 квітня, сторони обговорили деталі можливого «заморожування» конфлікту і механізми контролю над кордоном, а також розмовляли про формат міжнародного миротворчого контингенту.
Ініціатори обговорення підкреслили, що нова рамкова угода не буде остаточним визначенням статусу спірних територій, а скоріше тимчасовим рішенням для збереження людських життів та уникнення ескалації. Водночас вимога про припинення вогню має бути безальтернативною: Росія повинна погодитися зупинити бойові дії до обговорення подальших політичних аспектів.
Паралельно з політичними зустрічами ряд провідних посадовців США зробили низку заяв, що відображають певне напруження в стратегії Вашингтона. Так, держсекретар США Марко Рубіо попередив: «Якщо незабаром не буде суттєвого прогресу, ми, скоріш за все, відмовимося від цієї ініціативи й зосередимося на інших пріоритетах». Натомість віцепрезидент США Джей Ді Венс, виступаючи в Римі того ж дня, висловив «обережний оптимізм» щодо шансів на завершення війни в найближчі тижні.
Переговори на високому рівні у четвер у Парижі між американськими, європейськими та українськими офіційними особами. Фото басейну Людовіка Маріна
За задумом американських дипломато-безпекових радників, запропонована угода має передбачати такі ключові елементи:
- Тривалий режим припинення вогню під міжнародним контролем.
- Моніторинг угоди силами місії ОБСЄ або спеціально створеного миротворчого контингенту.
- Поступове зняття санкцій проти Росії в обмін на підтвердження стійкого дотримання умов припинення вогню.
- Відтермінування перспективи вступу України до НАТО до моменту повної ревізії безпекового архітектурного пакету Європи.
- Юридична «замороженість» статусу окупованих територій із зазначенням, що остаточне врегулювання залежатиме від майбутніх політичних переговорів.
Утім, європейські та українські представники поставилися до цієї пропозиції з обережністю. З одного боку, ідея стабілізації фронту та збереження життів виглядає привабливою для тих країн, що прагнуть уникнути подальшого розгортання масштабних бойових дій. З іншого — Київ категорично відкидає будь-яку можливість визнання анексії Криму чи Донбасу та наполягає на повному виведенні російських військ із території України як передумові будь-якого припинення вогню.
Позиція президента України Володимира Зеленського є однозначною: територіальна цілісність держави не підлягає торгу, і питання про статус земель не обговорюватиметься до моменту, коли буде гарантовано припинення вогню й виведення окупаційних сил. На це представники США та ЄС запевнили в Парижі, що жодна з підготовлених рамок угоди не передбачає міжнародного визнання анексії, однак остаточне формулювання пунктів знаходиться під питанням технічних консультацій.
Серйозною перешкодою на шляху до угоди може стати супротив у Вашингтоні тих, хто вбачає в пропозиції надто великі поступки Росії. Чимало конгресменів і сенаторів висловлювали побоювання, що зняття санкцій, навіть часткове, надто сильно підірве міжнародний тиск на Кремль і фактично увічнить статус-кво на Донбасі. Проте в Держдепі запевняють, що розморожування обмежень може відбуватися поступово й під жорстким контролем: за кожен етап виконання домовленостей будуть передбачені чіткі пункти й часові рамки.
Наступний раунд переговорів у форматі «паризьких зустрічей» запланований у Лондоні вже наступного тижня. Там союзники мають обговорити конкретні механізми моніторингу та фінансування майбутньої миротворчої місії, а також остаточні формулювання санкційного «дорожнього плану». Європейські уряди, зокрема Франція та Німеччина, готові долучитися до формування «сили запевнення» — військової групи, яка б репрезентувала європейські гарантії безпеки в разі старту миротворчої операції.
Держсекретар США Марко Рубіо прибуває на набережну Орсе, Міністерство закордонних справ Франції, перед двосторонньою зустріччю зі своїм французьким колегою в Парижі, Франція, 17 квітня 2025 року. ЖЮЛЬЄН ДЕ РОЗА
Критики американської ініціативи вказують на те, що Росія продовжує бомбардування українських міст, незважаючи на попередні сигнали про готовність обговорювати режим тиші. Так, минулого тижня в Сумах було зафіксовано ракетний удар із кластерними боєприпасами, що забрав життя щонайменше 35 мирних жителів. У Кремлі ж наполягають на «компенсації втрат» шляхом зняття обмежень і навіть призупинення постачання зброї Україні.
Незважаючи на це, представники США та ЄС кажуть, що без прогресу в режимі припинення вогню подальші дискусії втрачають сенс. «Ми не можемо вести перемовини заради перемовин, — зауважив один із європейських дипломатів. — Якщо Путін не готовий зупинити атаку, жодні гарантії, силові контингенти чи зняття санкцій не набудуть чинності».
Зрештою, від успіху чи провалу цієї мирної ініціативи залежатиме не лише майбутнє України, а й довіра до США як до посередника у великих міжнародних конфліктах. Якщо Вашингтон зможе закласти основу для тривкої домовленості, це стане безпрецедентним дипломатичним досягненням сучасності. І навпаки — якщо перемовини знову зійдуть нанівець, це лише поглибить війну та радикалізує сторони, заклавши нові ризики для всієї європейської безпеки.
