Вашингтон і Брюссель: союзники, які розходяться в поглядах
Третя річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну стала не лише днем пам’яті про загиблих та незліченні руйнування, а й моментом істини для світової дипломатії. Голосування в ООН 24 лютого 2025 року розкрило глибокі тріщини в трансатлантичному союзі: США вперше відкрито пішли проти своїх європейських партнерів у питанні України.
Україна, підтримана Європейським Союзом, запропонувала резолюцію, яка вимагала негайного виведення російських військ, підтвердження територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах і покарання за воєнні злочини. Більшість країн Заходу підтримали документ, але США не просто відмовилися голосувати "за" – вони представили альтернативний проєкт, який уникав навіть згадки про Росію як агресора.
Цей крок став першим таким публічним розходженням позицій між США та Європою з часів війни в Іраку.
Дороті Камілла Ши, яка представляє Сполучені Штати, виступає на Генеральній Асамблеї ООН у понеділок. Шеннон Степлтон
Як США пояснили свою позицію?
Американська делегація, очолювана тимчасовою повіреною в справах Дороті Камілл Ши, виправдовувала позицію адміністрації Трампа необхідністю припинення війни "будь-якою ціною".
"Попередні резолюції не змогли зупинити війну," – заявила Ши, виступаючи перед Генеральною Асамблеєю ООН. "Вона триває вже три роки, забираючи життя тисяч людей, і тепер настав час знайти реальний шлях до миру."
США представили власний документ, який містив лише три короткі параграфи. Він не містив засудження Росії, не вимагав виведення її військ і лише закликав до швидкого завершення конфлікту.
Європейські дипломати були шоковані.
"Це не просто дипломатична суперечка," – зазначив один з європейських чиновників. "Це стратегічний розворот Вашингтона, який може мати далекосяжні наслідки."
Європа реагує: "Це момент істини"
Українська резолюція була ухвалена 93 голосами "за", 18 голосами "проти" та 65 утрималися. Серед країн, які голосували "проти", були Росія, Угорщина, Нікарагуа, Ізраїль… та США.
Мар'яна Беца, заступниця міністра закордонних справ України, яка представляла Київ на голосуванні, назвала це "моментом правди".
"Кожен, хто сьогодні відмовився засудити російську агресію, зробив свій вибір," – заявила вона. "Це не просто війна в Україні. Це війна за майбутнє всього демократичного світу."
Трамп і його курс на "мирний договір" з Путіним
Рішення США не стало несподіванкою для тих, хто уважно стежить за зовнішньополітичними заявами Дональда Трампа. Ще під час своєї передвиборчої кампанії він неодноразово натякав на необхідність "припинити війну за будь-яку ціну", навіть якщо це означає поступки Кремлю.
В останні тижні Трамп неодноразово виступав із суперечливими заявами:
- назвав президента України Володимира Зеленського "диктатором без виборів";
- припустив, що Україна "сама почала війну";
- натякнув, що США більше не готові підтримувати Київ без чітких економічних вигод.
Джерела в Білому домі повідомляють, що Трамп веде неформальні переговори з Москвою про можливу мирну угоду, яка могла б включати поступки з боку України.
Пошкодження від бомби в Костянтинівці, Україна, у понеділок. Тайлер Хікс
Наслідки для Європи: криза довіри до США
Голосування в ООН стало "останнім дзвінком" для європейських лідерів. Німеччина, Франція та Польща вже ініціювали переговори про створення "нової європейської безпекової стратегії", яка може передбачати:
- Збільшення витрат на оборону – через побоювання, що США можуть вийти з НАТО або зменшити свою військову присутність у Європі.
- Розширення підтримки України – незалежно від рішення США, ЄС може виділити додаткові кошти на озброєння Києва.
- Посилення співпраці з іншими партнерами – особливий інтерес викликає Канада, Японія та Велика Британія, які продовжують підтримувати Україну.
Що далі? Чи означає це розпад трансатлантичного альянсу?
Поки що офіційний Брюссель уникає різких заяв, намагаючись не допустити повного розриву зі США. Однак реальність така, що Європа більше не може покладатися на Америку як на надійного союзника.
Це голосування може стати першим серйозним кроком до переформатування світової безпекової архітектури, де Європейський Союз буде змушений брати більше відповідальності за власну безпеку.
Що ж до України, то рішення Вашингтона ставить перед Києвом складні питання. Чи зможе вона продовжувати війну без масштабної підтримки США? Чи готовий ЄС взяти на себе роль головного гаранта допомоги?
Одне вже зрозуміло: після цього голосування світова політика більше не буде такою, як раніше.
