Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Еммануель Макрон оголосять спільну заяву про нову оборонну співпрацю, яка включатиме безпрецедентну домовленість: у разі серйозної загрози союзникам у Європі обидві країни готові координувати дії своїх ядерних сил.
Ця угода, яку буде оприлюднено на саміті у четвер, покликана продемонструвати солідарність Лондона і Парижа у стримуванні потенційних загроз безпеці на континенті, зокрема з боку Росії, яка вже понад три роки веде повномасштабну війну проти України.
Документ, оприлюднений британським міністерством оборони, підкреслює: «Не існує екстремальної загрози для Європи, яка не викликала б відповіді з боку обох країн». Це не формальна гарантія ядерного захисту для країн ЄС, але експерти називають її першим кроком у цьому напрямку.
Стармер і Макрон завершують триденний візит відвідинами британської військової бази. У рамках саміту лідери мають провести відеозв’язок із партнерами по коаліції країн, які підтримують Україну. Під час цього заходу планується дати новий імпульс ініціативам зі стримування Росії.
Ключовий контекст — зменшення військової підтримки України з боку США за адміністрації Трампа, який дистанціювався від військової допомоги. Лондон і Париж намагаються зберегти коаліцію «охочих», але стикаються з небажанням деяких країн передавати військову техніку.
Стармер і Макрон також оголосять окрему угоду з питань міграції. Сторони обговорюють шляхи зменшення кількості човнів із мігрантами, які нелегально перетинають Ла-Манш, намагаючись дістатися до Британії з північного узбережжя Франції.
Міграція стала одним із головних викликів для нового уряду Стармера. Тиск на нього посилюється — як із боку правих, так і з боку прихильників прав людини, які вимагають дотримання зобов’язань щодо захисту шукачів притулку.
У Парламенті лідер правопопулістської партії Reform UK Найджел Фарадж вимагав від Стармера припинити прийом «нелегальних мігрантів» з Франції. Стармер жорстко відповів, що Фарадж зацікавлений не у вирішенні проблем, а в їхньому роздмухуванні для політичного зиску.
Проблема ускладнилася після Brexit, адже Велика Британія втратила доступ до угоди ЄС про повернення мігрантів та європейської біометричної бази даних. З того часу Британії не вдалося укласти ефективні двосторонні угоди з окремими державами-членами ЄС.
До 2016 року ситуація була стабільнішою: мігрантів повертали до першої країни, де вони просили притулку. Після виходу з ЄС британські прикордонники змушені діяти самостійно, що значно ускладнює контроль за кордоном.
У світлі нових домовленостей між Стармером і Макроном, можна очікувати покращення координації щодо міграції. Планується посилити патрулювання узбережжя Франції та обмін інформацією між правоохоронцями двох країн.
У ширшому геополітичному контексті, підписання ядерного пакту між Лондоном і Парижем — це символ відновлення довіри після напружених років, спричинених Brexit. Сторони демонструють, що готові захищати Європу разом, навіть без повної підтримки з боку Вашингтона.
Стармер заявив, що Європа більше не може повністю покладатися на США щодо ядерного захисту. Франція та Британія — єдині ядерні держави на континенті, і саме їм доведеться брати на себе нову відповідальність у рамках НАТО та за його межами.
Президент Макрон підкреслив, що Франція і Велика Британія повинні працювати разом для збереження міжнародного порядку і багатосторонньої дипломатії. Він наголосив на важливості підтримки України як ключової передумови безпеки Європи.
Нова угода також покликана стримати агресивні амбіції Росії. Прямий сигнал Кремлю: ядерні сили Заходу діятимуть спільно у разі ескалації. Це важливий крок у створенні єдиного фронту в умовах геополітичної турбулентності.
Наразі залишається відкритим питання — як відреагує на цю заяву адміністрація Трампа, яка послаблює трансатлантичну єдність. Проте Лондон і Париж роблять ставку на самостійність у стратегічних питаннях.
Європа входить у нову фазу: без гарантій США вона має створити власну систему стримування, що базується на координації між основними гравцями. Ядерний пакт Макрона і Стармера може стати першим кроком до такої автономії.
