Прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер у неділю ввечері провів серію телефонних розмов із президентом США Джо Байденом, прем’єр-міністром Італії Джорджією Мелоні, президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Олафом Шольцом, щоб узгодити спільну позицію щодо військової агресії Росії проти України. Головними темами обговорення стали ініціатива безумовного 30-денного припинення вогню, яке напередодні запропонував президент Дональд Трамп, та можливість нових санкцій у разі відмови Кремля серйозно долучитися до перемовин.
Передусім учасники домовилися, що незважаючи на формальні розбіжності у підходах до мирного процесу, всі партнери Європи й Заходу розділяють думку про необхідність негайного та безумовного припинення бойових дій. Італійський та французький лідери ще раз підтвердили підтримку ініціативи із 30-денним перемир’ям, узгодженою під час їхнього спільного візиту до Києва 10 травня, а канцлер Шольц зазначив, що будь-яке припинення вогню має бути гарантоване не лише на папері, а й підкріплене механізмами контролю за дотриманням режиму тиші.
Стармер наголосив, що дзвінок Дональда Трампа до Володимира Путіна, запланований на понеділок, 19 травня, є «останньою можливістю» змусити Кремль продемонструвати готовність до миру. За словами представника Даунінг-стріт, британський прем’єр закликав американського президента наполягти на безумовній підтримці припинення вогню перед тим, як переходити до обговорення будь-яких територіальних чи політичних умов. Одночасно учасники погодилися, що якщо Путін відмовиться від перемир’я, проти Росії мають бути негайно введені нові, значно жорсткіші санкції — в електроенергетиці, нафтогазовому і фінансовому секторах.
Під час розмови Еммануель Макрон підкреслив, що незалежно від внутрішньої політики США, Європейський Союз залишатиметься єдиним фронтом підтримки України. Президент Франції також відзначив, що подальші санкції мають передбачати заборону на імпорт російського вугілля та розширення «цінового капу» на нафту. Джорджія Мелоні, зі свого боку, акцентувала увагу на необхідності підтримки італійських банків, які зазнали збитків через замороження російських депозитів, й закликала забезпечити сталий транзит української зернової продукції через Адріатику.
Канцлер Олаф Шольц повідомив, що Німеччина готова розширити військову допомогу Києву, зокрема нові поставки систем ППО та боєприпасів, але лише в разі успішного запуску режиму тиші, що дасть можливість безпечно транслювати допомогу до передових підрозділів ЗСУ. Водночас він закликав Заходу уважно стежити за дотриманням санкцій проти російських банків і енергетичних компаній, аби не допустити відновлення їхніх доходів, що й надалі фінансують війну.
Британський прем’єр також торкнувся гуманітарних аспектів конфлікту: за його словами, Великобританія планує надати додатковий мільярд фунтів стерлінгів на евакуацію мирного населення з прифронтових територій та відновлення пошкодженої критичної інфраструктури. Він підкреслив, що питаннями безпеки мирних жителів опікуватимуться спеціальні королівські інженерні частини для розмінування й реконструкції мостів і доріг.
Ця серія контактів — частина широкої координації між провідними демократичними державами в період, коли Москва заявляє, що потребує попереднього узгодження «кореневих причин» конфлікту перед будь-яким перемир’ям. Російська сторона вже відмовилася прийняти безумовний режим тиші, наполягаючи на припиненні постачання озброєнь Україні та забороні на її мобілізацію. Такі умови Київ і західні партнери категорично відкидають, бо вважають їх тактикою відтягування процесу та подальшого ослаблення обороноздатності України.
Наслідком переговорів у неділю має стати спільна заява лідерів «п’ятірки» про стратегію подальшого тиску на Кремль. За даними дипломатичних кіл, документ включатиме чіткі етапи введення нових санкцій у разі невиконання умов перемир’я та механізми координації військової та гуманітарної допомоги. Очікується, що текст заяви буде оприлюднений одразу після дзвінка Трампа з Путіним, коли лідери зможуть офіційно відреагувати на позицію Росії.
Погоджене в неділю «посилення тиску — у разі відмови від припинення вогню» свідчить про єдність провідних демократій Заходу. Однак усе ще залишається відкритим питання, чи вдасться використати вплив Трампа для примусу Путіна до миру, чи дзвінок завершиться лише символічною декларацією без підкріплення на полі бою. Для України ключовим завданням лишається збереження міжнародної підтримки та гарантія безпеки мирного населення у прифронтових регіонах, яким щодня загрожують обстріли й удари дронів.
