Архівні та оперативні зображення від Maxar Technologies продемонстрували, що після застосування бомб GBU-57 «Massive Ordnance Penetrator» в районі Ісфахана вціліли саме ті будівлі, де розташовані три мініреактори з китайською установкою від 1991 року.
Кожен із них працює на 900 грамах високозбагаченого урану майже бойового класу. Контейнери з цим ураном, за оцінками Агентства ООН з атомної енергії, можуть зберігатися у сталевих балонах висотою 91 см і вагою 25 кг, що дає змогу перемістити їх навіть у легковому авто.
До початку операції МАГАТЕ проводило щоденні інспекції на понад десятку майданчиків, ретельно відслідковуючи обсяг збагаченого урану, але після нічних авіаударів доступ інспекторів було заблоковано. Іранські служби оперативно перемістили свій запас урану до невідомих сховищ — що підтвердив гендиректор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі, заявивши на екстреному засіданні в Відні про «тимчасову втрату контролю» над 409 кг збагаченого урану.
Офіційні особи США визнали, що остаточна оцінка пошкоджень займе час, але чітке уникнення ураження реакторів Ісфахану свідчить про високий рівень координації між розвідкою, планувальниками ударів та воєнна безпека. За словами чотирьох чиновників в авіаційній сфері, збереження реакторів було навмисним рішенням, щоб не створювати екологічної катастрофи через радіоактивне забруднення.
Натомість удари по наземних будівлях поруч зі зруйнованими лабораторіями, що використовували метод нейтронної активації речовин, завдали шкоди інфраструктурі для дослідницькі роботи та промислового застосування атомної енергії. Хімічне та радіологічне забруднення після авіаударів може ускладнити роботу в уразлених цехах, але воно залишиться локалізованим, адже реактори лишилися неушкодженими.
Напади на підземні збагачувальні центри в Натанзі та Фордоу теж не доторкнулися самих тунелів і центррифуг, лиш позначили на гірському гребені кратери та пошкодили вантажні входи. Водночас саме поразка авіаційної інфраструктури та скупчень уражуваних об’єктів призвела до зниження оперативного потенціалу іранських програм.
Супутниковий знімок Ісфаханського центру ядерних технологій до нещодавніх авіаударів. Maxar Technologies
Іранці ж на тлі перемир’я наголошують на псуванні мирні переговори та зупинці перемовин по ядерній угоді. Посол Ірану в МАГАТЕ Реза Наджафі заявив, що удари по дослідницьким центрам підривають довіру до NPT і служать доказом «непоправної шкоди» режиму нерозповсюдження. Тегеран уже готує закон про «припинення співпраці» з агентством, що означає блокування доступу інспекторів до всіх ядерних установок «доки не буде гарантії безпеки».
Адже втрата контролю над збагаченим ураном є найсерйознішим викликом для світової непоширення ядерної зброї. Приховані контейнери можуть перебувати в старих шахтах, військових базах або таємних бункерах Корпусу вартових Ісламської революції, де залишаться недосяжними навіть для супутників. Для відновлення моніторингу необхідне безпечне припинення вогню, гарантії від нападів та відновлення доступу МАГАТЕ до об’єктів.
Серед ймовірних сценаріїв — розміщення контейнерів із ураном у глибоких підвалах, за межами цивільного контролю, або перевезення через прикордонні райони, де спостереження з космосу ускладнене хмарністю й рельєфом. Така тактика приховування значно розширює часовий відтинок, протягом якого обсяг урану може залишатися недосяжним.
Аналітик з ядерної безпеки Роберт Келлі, який раніше працював інспектором МАГАТЕ, звернув увагу на те, що саме дослідницькі реактори науково-дослідного центру в Ісфахані відігравали ключову роль у активному радіохімічному аналізі матеріалів: «Нейтронна активація була колись фундаментом американської ядерної програми, але згодом стала незамінною для медицини та промисловості. Але зараз це створює підозри щодо військового використання».
Поки перемир’я триватиме, МАГАТЕ має намір вимагати від Ірану барвистий план розміщення контейнерів із високозбагаченим ураном, їхнє маркування та введення системи онлайн-моніторингу. Без цього відновлення перевірок залишатиметься у підвішеному стані. У Вашингтоні та Лондоні вже працюють над сценаріями введення санкцій проти посадовців, відповідальних за переміщення ядерного палива без сповіщення агентства.
Ізраїль, що ініціював удари по Ірану, налаштований і надалі відстежувати супутникові дані, щоб переконатися, що реактори залишилися неушкодженими. Представники Ізраїльської розвідки підтвердили, що координати вцілілих об’єктів передали союзникам для спостереження за їхнім станом.
Незважаючи на відновлення дипломатії, питання про місцезнаходження 409 кг зброєво-придатного урану залишається ключовою загадкою. Чи дозволять Іранці повернутися інспекторам до Ісфахана й чи запровадять нові механізми контролю— від цього залежить майбутнє режиму нерозповсюдження та безпека всього регіону.
