Війна між США, Ізраїлем та Іраном почала стрімко змінювати ситуацію на світових енергетичних ринках. Через бойові дії у районі Перської затоки уряди багатьох країн активізували зусилля для захисту постачання нафти та стабілізації глобальних ринків.
Одним із головних факторів ризику стала Ормузька протока — стратегічний морський коридор, через який транспортується значна частина світового експорту нафти. Після початку війни судноплавство там майже зупинилося, що вже призвело до різких коливань цін на енергоресурси.
За даними джерел у міжнародних енергетичних структурах, Міжнародне енергетичне агентство (IEA) розглядає можливість найбільшого в історії вивільнення стратегічних запасів нафти. Йдеться про 300–400 мільйонів барелів, що значно перевищує обсяг у 182 мільйони барелів, випущених на ринок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
За попереднім аналізом «Дейком», такий крок може стати критичним інструментом для стабілізації ринку. Якщо Ормузька протока залишатиметься заблокованою, світова економіка може зіткнутися з новим енергетичним шоком, подібним до криз 1970-х років.
Ознаки ескалації конфлікту зберігаються. Британський військово-морський флот повідомив, що три судна у Перській затоці та Ормузькій протоці були уражені невідомими снарядами, що підтверджує серйозну загрозу для міжнародного судноплавства.
Через ризики для танкерів країни Перської затоки почали скорочувати видобуток нафти. Саудівська Аравія, Ірак, Об’єднані Арабські Емірати та Кувейт уже змушені зменшити виробництво через неможливість безпечного експорту.
Генеральний директор Saudi Aramco Амін Нассер попередив, що наслідки для глобального нафтового ринку можуть бути «катастрофічними».
Ціни на нафту відреагували миттєво. На початку тижня Brent піднімався майже до 120 доларів за барель, хоча згодом частково знизився до приблизно 90 доларів. Попри це, від початку року ціни залишаються приблизно на 45% вищими.
Ринки також реагують на суперечливі заяви американської адміністрації щодо розвитку війни. Зокрема, ціни різко впали після повідомлення міністра енергетики США, що американський флот нібито супроводив танкер через Ормузьку протоку. Пізніше повідомлення було видалене.
Президент США Дональд Трамп у низці заяв зазначив, що американські сили знищили кілька іранських кораблів, які могли використовуватися для мінування морських шляхів.
Попри значні удари по військовій інфраструктурі Ірану, конфлікт не демонструє ознак швидкого завершення. Іран продовжує атаки по Ізраїлю та країнах Перської затоки, тоді як США та Ізраїль завдають нових ударів по території Ісламської Республіки.
За даними американських джерел, понад 90% пускових установок ракет і дронів Ірану вже знищені. Проте країна все ще має значні військові ресурси, включно з Корпусом вартових ісламської революції, який налічує приблизно 200 тисяч військових та сотні тисяч добровольців.
Іранський президент Масуд Пезешкіан заявив, що Тегеран готовий до деескалації, але лише за умови, що території сусідніх країн не використовуватимуться для атак на Іран.
Країни Перської затоки, зокрема Саудівська Аравія, Катар та ОАЕ, офіційно заявляють, що не дозволяють використовувати свої території або повітряний простір для ударів по Ірану.
Гуманітарні втрати також продовжують зростати. За офіційними даними, у війні загинули понад 1300 іранців, а також кілька сотень людей у Лівані, де Ізраїль веде операції проти угруповання «Хезболла».
Водночас новим верховним лідером Ірану після загибелі Алі Хаменеї під час перших ударів став Моджтаба Хаменеї.
Аналітики зазначають, що подальший розвиток конфлікту значною мірою залежатиме від ситуації навколо Ормузької протоки. Якщо судноплавство там не буде відновлене найближчим часом, світ може зіткнутися з масштабною енергетичною та економічною кризою.
