Останні повідомлення Інституту вивчення війни (ISW) свідчать про збільшення активності російських наступальних операцій на території України. Однак аналітики зауважують, що попри певне зростання темпів, швидкість просування залишається обмеженою та скоріше притаманною позиційній війні, аніж динамічним маневрам, які могли б швидко змінити ситуацію на фронті.
Поточний стан та порівняння з попередніми етапами війни
На початку повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року, російські сили демонстрували високу швидкість просування, захоплюючи великі території протягом короткого часу. За даними ISW, у цей період російські війська щодня займали територію площею до 1265 квадратних кілометрів, що дозволяло їм за короткий період окупувати значні райони Київської, Чернігівської, Сумської та Харківської областей. Однак згодом динаміка змінювалася, і вже сьогодні темпи значно сповільнились. Станом на вересень 2024 року середній показник щоденного просування російських військ зменшився до 14 квадратних кілометрів. Цей показник підкреслює значне зниження активності, особливо якщо враховувати ресурсні можливості та амбіції, з якими Росія розпочинала конфлікт.
Характер сучасного просування
На сьогодні російські війська зосереджені на локальних тактичних успіхах у східних регіонах України, що, як зазначають аналітики ISW, не свідчить про загальне покращення позицій на фронті. Наприклад, станом на 1 жовтня 2024 року російські підрозділи взяли під контроль Вугледар і продовжують наступ на північ та північний захід від нього. Водночас відбувається активність у районі Селидового, що на південний схід від Покровська. Подібні здобутки є тактично значущими, але не відображають суттєвого зростання темпів наступу по всьому фронту.
Стратегічна застійність
На думку аналітиків, нові дії російського командування свідчать про намір збільшити темпи наступальних операцій до того, як погодні умови (болотистість і дощі) ускладнять пересування техніки. Однак навіть із врахуванням цих тактичних рішень загальний темп російського наступу залишається повільним. Це підкреслює застійність стратегії російських сил, що більше тяжіє до позиційної війни та виснаження супротивника.
Інформаційні маніпуляції Росії
ISW також звертає увагу на активність Кремля у сфері пропаганди та маніпуляцій, що спрямовані на вплив як на внутрішню, так і на зовнішню аудиторію. Один із методів – риторика про "ядерне стримування", яка мала місце під час нещодавніх навчань у Росії. Путін намагається використати ці заходи для залякування західних країн, створюючи образ потенційної загрози. Однак експерти зазначають, що такі дії мають більше інформаційне, ніж реальне військове значення.
Внутрішньополітична ситуація в Росії
На фоні цих подій знижується підтримка влади всередині Росії, зокрема на регіональному рівні. Це стало наслідком так званої "криптомобілізації", що передбачає приховані заходи з набору резервістів та збільшення мобілізаційного тиску. Останні соціологічні опитування показують, що російське суспільство все більше втрачає довіру до місцевих органів влади, що може свідчити про наростання соціальної напруги через тривалий і виснажливий конфлікт.
Спотворення подій за кордоном
Кремль також продовжує дезінформаційну кампанію за кордоном, намагаючись дискредитувати прозахідну опозицію в сусідніх країнах. Зокрема, російські медіа неправдиво трактують нещодавні протести в Грузії, називаючи їх "державним переворотом", нібито підтриманим Заходом та Україною. За фактом, протести були мирними і стосувалися результатів парламентських виборів, однак Кремль намагається представити законні громадянські ініціативи як нелегітимні, що підриває репутацію демократичних сил на пострадянському просторі.
Ситуація на фронті
Українські сили, своєю чергою, також досягають локальних успіхів, зокрема у Торецьку, а російські війська продовжують просуватися біля Куп'янська, Покровська, Курахового та на південний захід від Донецька. Міністерство оборони Росії намагається компенсувати втрати на фронті, залучаючи до бойових дій ув'язнених. Це свідчить про нестачу кадрового ресурсу та виснаження регулярних підрозділів російської армії.
Висновок
Темпи наступу росіян в Україні дещо зросли, але вони все ще відстають від швидкості початкового етапу війни. Нинішні тактичні перемоги РФ не є стратегічними та не впливають суттєво на розстановку сил. Аналітики ISW наголошують, що обмеженість російських наступальних можливостей свідчить про труднощі, з якими стикається армія РФ на другому році війни. Росія продовжує вести позиційну війну, підтримуючи стабільність фронту за рахунок людських резервів і мобілізаційних зусиль.
