Україна на межі фінансових втрат
Тютюновий ринок України знову опинився в епіцентрі масштабної кризи. Незаконний продаж сигарет, який певний час демонстрував тенденцію до зниження, нині знову зростає загрозливими темпами. За квітень 2025 року рівень тіньового обігу досяг позначки 16,25%, що означає: кожна шоста сигарета на внутрішньому ринку потрапляє до споживача без сплати акцизу чи податків. Для країни, що переживає війну та економічну нестабільність, такі втрати стають не лише фінансовим викликом, а й чинником подальшого ослаблення державних інституцій.
Економічний тиск, що виникає внаслідок нелегальної торгівлі, відчувають усі — від центральної влади до місцевих бюджетів, які залишаються без фінансування на базові потреби. Нелегальні гравці заповнюють ринок дешевою продукцією, а сумлінні виробники змушені конкурувати з тими, хто уникає сплати податків. Водночас громадяни, що купують такі товари, часто не усвідомлюють масштабу проблеми та її довгострокових наслідків для країни.
Ключові аналітичні агентства вже б’ють на сполох. За даними компанії Kantar, тільки у 2024 році Україна втратила понад 25 мільярдів гривень через нелегальний обіг тютюну. Ці гроші могли б стати ресурсом для відновлення інфраструктури, розвитку медицини, освіти та обороноздатності. Але замість цього вони потрапляють у кишені злочинних груп, посилюючи їхній вплив і контроль над ринком.
Проблема нелегального ринку тютюну — не нова для України. Проте нинішній рівень організованості та масштаби фінансових втрат роблять її загрозою національній безпеці. Експерти наголошують, що тіньовий сектор розширюється значно швидше, ніж встигають адаптуватися контролюючі органи, а відсутність дієвої координації між правоохоронними структурами лише ускладнює ситуацію.
Україна вкотре постає перед дилемою: або залишити проблему на самоплив, ризикуючи втратити контроль над ринком, або вдатися до радикальних змін, що потребуватимуть політичної волі та підтримки суспільства.
Джерела нелегальної продукції та роль великих компаній
Аналіз ринку свідчить, що нелегальний сегмент формується не лише дрібними виробниками чи контрабандистами. Значну частку займають великі підприємства, які роками працюють за схемою псевдоекспорту або організовують виробництво без належної реєстрації та ліцензій. За даними Kantar, приблизно 8% усього нелегального ринку — це сигарети, вироблені на території України без сплати акцизу. Ще близько 5,8% становить продукція, що мала б бути експортована або відправлена у митні зони, але зрештою опинилася на внутрішньому ринку.
Особливу увагу експерти звертають на діяльність великих компаній, які роками перебувають під підозрою в організації незаконних поставок. Серед них — ТОВ "Nastionalnyi Vyrobnik", відоме раніше як Львівська Фабрика Тютюну, що належить бізнесмену Григорію Козловському. Саме ця компанія фігурує в понад половині випадків нелегального експорту. Решту ринку — приблизно 43% — контролюють інші гравці, зокрема Marshall Finest Tobacco.
Варто зазначити, що значна частина незаконної продукції виготовляється на високотехнологічному обладнанні, що ускладнює виявлення підробок. Виробники часто мають офіційні ліцензії на певні види діяльності, але використовують їх як прикриття для масового випуску нелегальної продукції. Цей феномен демонструє, що боротьба з тіньовим ринком вимагає не лише силових методів, а й реформування законодавства та системи контролю за виробництвом.
Такі масштаби нелегального бізнесу свідчать про його глибоку інтеграцію в економіку країни. Багато експертів наголошують, що без комплексного підходу — від реформування митних процедур до створення єдиного електронного реєстру товарів — подолати проблему буде неможливо.
Нелегальна торгівля тютюном перетворилася на один із головних каналів наповнення злочинних угруповань, що посилює їхній вплив у регіонах і створює додаткові ризики для стабільності України.
Схеми псевдоекспорту та контрабанди
Одним із ключових інструментів розширення нелегального ринку залишається псевдоекспорт. Схема полягає в тому, що офіційно виробники декларують відправлення партій сигарет за кордон — до країн Близького чи Далекого Сходу або в безмитні зони. Проте значна частина продукції нікуди не виїжджає або швидко повертається в Україну без сплати податків.
Правоохоронні органи регулярно повідомляють про затримання таких вантажів у портах Одеси та Чорноморська. Контейнери, які згідно з документами мають містити імпортний тютюн з Єгипту чи Швейцарії, часто виявляються заповненими продукцією українського виробництва. Це свідчить про високу організованість злочинних схем та їхню здатність маніпулювати митною системою.
Зловмисники використовують складні маршрути та мережі підставних компаній, аби уникати перевірок. Нерідко вони мають зв’язки в офіційних структурах, що дозволяє їм отримувати потрібні документи та уникати відповідальності. Ситуацію ускладнює і той факт, що митні органи та інші контролюючі служби часто не мають достатніх ресурсів для ефективної перевірки вантажів, а масштаби незаконного обігу лише зростають.
Ці схеми не лише завдають фінансової шкоди державі, але й підривають довіру до інституцій. Коли суспільство бачить, що великі компанії уникають покарання, це формує відчуття безкарності та стимулює дрібніших гравців долучатися до нелегального бізнесу.
Важливо, що боротьба з псевдоекспортом і контрабандою не може обмежуватися лише гучними затриманнями. Потрібні системні зміни, які унеможливлять існування таких схем у майбутньому, зокрема цифровізація контролю та міжнародна співпраця з митними органами інших країн.
Тернопільський приклад: масштабні махінації з акцизом
Показовою історією стала діяльність компанії з Тернополя, заснованої у 2024 році. Формально підприємство мало виробляти тютюн для кальянів, але замість цього придбало близько 1000 тонн сировини, не сплативши жодного акцизного збору. За оцінками експертів, цієї кількості тютюну вистачило б для виготовлення приблизно 2 мільярдів сигарет. Це становить майже 40% усієї нелегальної продукції, що з’явилася на українському ринку у 2024 році.
Подібні приклади демонструють, наскільки легко організатори схем обходять чинне законодавство. Відсутність ефективної системи контролю за рухом сировини створює умови для масштабних махінацій. Навіть коли порушення викриваються, судові процеси затягуються на роки, а організатори залишаються на свободі.
Така ситуація підриває довіру до державних інституцій та створює відчуття несправедливості серед бізнесу, що працює чесно та платить податки. Чим довше триває безкарність організаторів схем, тим важче зламати їхні фінансові потоки та повернути ринок у правове поле.
Бізнес-експерти наголошують: для ефективної боротьби необхідна повна цифровізація системи обліку тютюнової продукції — від моменту імпорту сировини до продажу кінцевому споживачу. Лише прозорість на всіх етапах дозволить уникнути подібних махінацій у майбутньому.
Ця справа стала символом масштабної проблеми та закликом до негайних реформ, адже на кону — мільярди гривень та довіра суспільства до держави.
Чи є шанс зупинити тіньовий ринок?
Ситуація з незаконною торгівлею сигаретами демонструє глибину проблеми, яка торкається не лише економіки, а й суспільства загалом. Організовані групи швидко адаптуються до нових правил, а зростання попиту на дешеву продукцію лише стимулює розширення тіньового сегмента.
Проте експерти сходяться на думці, що зміни можливі. Для цього потрібна політична воля, реформи митної та податкової систем, а також створення ефективного механізму взаємодії між правоохоронними структурами. Боротьба з тіньовим ринком має стати пріоритетом не лише на папері, а й у реальних діях уряду.
Окрім того, важливу роль може відігравати міжнародне співробітництво. Злочинні схеми часто виходять за межі України, а отже, їхнє подолання неможливе без участі партнерів з інших держав. Потрібна спільна стратегія, яка дозволить перекрити канали постачання та виведення прибутків за кордон.
Водночас держава має працювати над формуванням свідомості громадян. Купуючи дешеву нелегальну продукцію, споживачі фактично фінансують злочинні групи та позбавляють країну ресурсів для розвитку. Потрібні просвітницькі кампанії, які пояснять суспільству реальну ціну цієї проблеми.
Майбутнє мільярдів гривень, які могли б піти на відбудову та соціальні програми, залежить від рішучості влади. Якщо нинішні тенденції не змінити, тіньовий ринок і далі зростатиме, посилюючи економічні та безпекові загрози.
