Угода між Сполученими Штатами та Європейським Союзом, оголошена Дональдом Трампом наприкінці липня, стала найбільшим торговельним досягненням його адміністрації. Проте експерти ставлять під сумнів не лише ефективність цієї угоди, а й її життєздатність у найближчому майбутньому.
Протягом місяців адміністрація Трампа зазнавала критики за відсутність результативних угод після введення тарифів на сотні товарів із різних країн. Демократи жартували, що з обіцяних «90 угод за 90 днів» досягнуто хіба що декілька, серед яких угоди з Філіппінами, Японією, Індонезією — і тепер з ЄС.
Угода передбачає запровадження 15% мита на більшість товарів з Європейського Союзу, включно з автомобілями. Водночас США отримують масштабне зобов’язання від ЄС: купівлю американської енергії на $750 мільярдів протягом трьох років і додаткові $600 мільярдів інвестицій.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що хоча угода містить болючі елементи для європейського бізнесу, вона дозволила уникнути ще вищих мит — Трамп погрожував 30% ставками. «15% — це багато, але це найкраще, що ми могли отримати», — сказала вона.
Проте не всі експерти поділяють оптимізм. Економіст Дартмутського коледжу Дуглас Ірвін зазначив: «ЄС фактично капітулював. Це здивувало багатьох, бо саме Євросоюз вважали найбільш схильним до відповіді на шантаж».
Політично ця угода стала для Трампа порятунком — вона дала можливість відволікти увагу від скандалу навколо «справи Епштейна» та зміцнити позиції перед Конгресом. Однак її правова стабільність під сумнівом: адміністрація стикається з майже десятком позовів про перевищення повноважень.
Американське законодавство вимагає, щоб такі масштабні мита затверджувалися Конгресом. Якщо суд визнає дії Трампа незаконними, то угода може втратити чинність — і перемовини почнуться з нуля.
З іншого боку, угода не має характерної для попередніх договорів деталізації: замість сотень сторінок технічної документації — лише загальні декларації. Такий формат викликає недовіру з боку провідних аналітичних центрів, зокрема Peterson Institute.
«Це не класична всеохопна угода про вільну торгівлю. Це лише заголовки для новин», — зауважив аналітик Heritage Foundation Ендрю Гейл. На його думку, велика частина домовленостей може виявитися тимчасовою або недійсною.
Попри це, Трамп отримав важливий політичний трофей. Угода дозволяє йому заявити про зовнішньополітичний прорив та продемонструвати прихильникам рішучість у відстоюванні американських інтересів. Водночас Трамп і далі просуває політику жорсткого економічного націоналізму.
У перспективі така стратегія може загрожувати стабільності міжнародної торговельної системи. Світова організація торгівлі вже фіксує різке зростання кількості спорів. ЄС, попри нинішнє компромісне рішення, готує власні захисні механізми — від податку на цифрові послуги до обмеження участі американських IT-компаній у європейських тендерах.
Торгова угода стала не лише економічним, а й геополітичним тестом для Трампа. Якщо вона пройде випробування судами та витримає тиск опозиції — це буде серйозне досягнення. Якщо ж зазнає краху — президент повернеться до вихідної точки у критичний момент передвиборчої кампанії.
