Президент США Дональд Трамп заявив, що залишився «дуже розгніваним» після того, як Україна атакувала російський нафтопровід «Дружба», яким постачається нафта до країн Центральної Європи. За його словами, він отримав лист від прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який поскаржився на наслідки атаки.
У відповіді Трамп написав Орбану: «Вікторе, мені дуже не подобається це чути. Я дуже злий через це. Передай Словаччині». Він також назвав угорського лідера «великим другом». Це свідчить про особливі стосунки між політиками на тлі триваючої війни в Україні.
13 серпня українські дрони вдарили по насосній станції «Унеча» в Брянській області, яка забезпечує прокачку нафти до Угорщини, Словаччини та інших держав. Хоча роботу відновили до 19 серпня, через два дні відбувся ще один удар.
Атаки здійснили Сили безпілотних систем України під командуванням Роберта Бровді, відомого за позивним «Мадяр». Він є етнічним угорцем і супроводив повідомлення у Telegram угорським гаслом «Ruszkik haza!» — «Росіяни додому!». Це гасло походить від революції 1956 року проти радянських військ.
Орбан різко відреагував, звинувативши Київ у «неприязному кроці». Він нагадав, що Угорщина постачає Україні електроенергію та паливо, а у відповідь отримує удари по власним енергетичним лініям постачання.
Після отримання від ЄС тимчасового винятку з ембарго на російську нафту, Угорщина різко збільшила закупівлі дешевого палива. Це дозволило Будапешту отримувати прибутки, але посилило залежність від Москви, що викликає критику в ЄС.
Угорщина неодноразово погрожувала заблокувати ініціативи ЄС щодо подальшого зменшення залежності від російських енергоресурсів. Це робить Будапешт найбільш проросійським урядом у Євросоюзі, створюючи конфлікти з Брюсселем.
Реакція Трампа демонструє, що удари по енергетичній інфраструктурі мають не лише військовий, а й дипломатичний ефект. США опиняються у складній ситуації між підтримкою України та збереженням відносин із союзниками на кшталт Орбана.
Історія з атакою на «Дружбу» підкреслює, наскільки війна в Україні переплітається з європейською енергетичною безпекою та політикою великих держав. Для Києва це спосіб послабити воєнну машину Кремля, для Орбана — виклик його економічній стабільності, а для Трампа — випробування дипломатичного балансу.
