Адміністрація президента США Дональда Трампа має намір скасувати тимчасовий гуманітарний статус для приблизно 240 тисяч українців, які знайшли прихисток у Сполучених Штатах після повномасштабного вторгнення Росії. Це рішення, яке очікується вже у квітні цього року, стане різким поворотом порівняно з політикою відкритих дверей, яку проводив попередній президент Джо Байден.
Згідно з інформацією джерел в адміністрації та документів, які потрапили у розпорядження ЗМІ, рішення є частиною масштабної кампанії адміністрації Трампа з ліквідації гуманітарних програм, запущених за президентства Байдена. Всього під загрозою втрати статусу і подальшої депортації перебуває понад 1,8 мільйона мігрантів, зокрема громадяни Куби, Гаїті, Нікарагуа та Венесуели.
У січні 2025 року Трамп підписав указ, що передбачає припинення всіх «категорійних програм гуманітарного паролю». Його адміністрація планує скасувати ці програми вже цього місяця для понад пів мільйона вихідців із Латинської Америки. Українці можуть стати наступними.
Скасування статусу означає, що люди, які законно в’їхали до США за програмою гуманітарного паролю, можуть бути депортовані у прискореному порядку, незалежно від того, скільки часу вони вже прожили в країні. Таким чином, сотні тисяч українців, які втекли від російських бомбардувань, незабаром можуть опинитися перед загрозою повернення до зони війни.
Сім’я Ліани Аветісян стала однією з тих, хто опинився під ударом нової політики. Ліана з чоловіком та 14-річною донькою виїхала з Києва у травні 2023 року. Вони знайшли роботу у штаті Айова і навіть купили власний будинок. Однак тепер, після того як Трамп заморозив розгляд їхніх заяв на продовження паролю, родина ризикує опинитися в ситуації невизначеності.
«Ми не знаємо, що нам робити далі», – каже Ліана, яка через постійний стрес почала потерпати від головних болів.
Втім, українці не єдині, хто постраждав від жорсткої міграційної політики Трампа. Серед тих, кому вже загрожує депортація, є і союзники США з Афганістану, які допомагали американським військам у боротьбі проти Талібану.
Одним із них є Рафи, колишній афганський розвідник, який тісно співпрацював з американськими військовими і допомагав їм вистежувати важливі цілі. Він отримав гуманітарний пароль і законно в’їхав до США через мобільний додаток CBP One у січні 2024 року. Проте вже через рік його затримали без пояснень під час звичайної перевірки в офісі імміграційної служби США.
«Я не зробив нічого протизаконного. Я ризикував життям, стоячи пліч-о-пліч з американськими військовими, – каже Рафи, перебуваючи в імміграційному ізоляторі. – Я не очікував такого ставлення від країни, якій я служив».
Його адвокати неодноразово зверталися до влади з проханням звільнити його з-під варти, наголошуючи на його статусі союзника США, але отримали категоричну відмову. У відповіді імміграційної служби зазначалося, що пріоритети змінилися після інавгурації Трампа 20 січня 2025 року.
Нові рішення адміністрації Трампа стали шокуючими навіть для багатьох американських політиків, які наголошують, що депортація сотень тисяч людей, які втекли від війни та переслідувань, є порушенням гуманітарних принципів США та загрозою для міжнародного авторитету країни.
Попри відсутність офіційних коментарів від Білого дому, очевидно, що така політика може суттєво загострити відносини США з європейськими партнерами, які надають підтримку Україні та її біженцям. У той же час, для сотень тисяч українців, які шукали захисту в США, рішення Трампа означає ризик повернення до країни, де триває війна, що суперечить не тільки моральним зобов'язанням Америки, але й здоровому глузду.