Президент США Дональд Трамп знову зробив сенсаційну заяву про Гренландію, цього разу під час виступу перед Конгресом. Він назвав острів «величезним і стратегічно важливим» та пообіцяв його мешканцям добробут. Але головна теза промови шокувала Гренландію: «Ми отримаємо її – так чи інакше».
Як повідомляє газета Дейком, реакція остров'ян була різкою: політики та громадяни Гренландії заявили, що їхній суверенітет не продається. Ці слова прозвучали напередодні важливих парламентських виборів, які можуть визначити майбутнє незалежності острова.
Гренландія – найбільший острів світу, розташований в Арктиці, з населенням лише 56 000 осіб. Проте його значення величезне: територія має значні поклади корисних копалин, зокрема рідкоземельних металів, що є стратегічно важливими для високотехнологічних галузей. Крім того, острів займає ключову позицію у військовій безпеці Арктичного регіону.
І хоча Гренландія юридично належить Данії, останні десятиліття вона поступово отримує більше самоврядування. Політичні партії острова розділилися у баченні майбутнього: одні прагнуть повної незалежності, інші виступають за збереження зв’язків із Данією.
«Ми забезпечимо вам процвітання», – заявив Трамп, звертаючись до мешканців острова. Але ці слова не знайшли підтримки серед гренландців.
«Це ми вирішуємо, чи станемо багатими», – відповів Пеле Броберг, лідер однієї з провідних партій Гренландії.
Чимало жителів острова розглядають заяви Трампа як спробу використати Гренландію виключно у власних інтересах США.
Для більшості гренландців слова Трампа звучать як спроба колоніального поглинання у XXI столітті.
«Це просто дико», – коментує студент Ніно Бронлунд. «Йому потрібні лише наші ресурси і стратегічне розташування».
Анне-Катріне Нільсен, співробітниця поліції Гренландії, також висловила своє невдоволення: «Він не дбає про людей. Його цікавлять наші уранові родовища та стратегічне значення острова».
Це не перший випадок, коли США заявляють про інтерес до Гренландії. Ще у 1946 році президент Гаррі Трумен пропонував Данії 100 мільйонів доларів за острів, але отримав відмову.
Під час свого першого президентського терміну Трамп вже намагався купити Гренландію у Данії. Данська влада тоді відповіла, що острів «не продається». Однак зараз Трамп загострив риторику і не виключив силових сценаріїв.
Гренландія має стратегічно вигідне розташування в Арктиці, що робить її ключовим гравцем у військовій та економічній конкуренції між США, Китаєм і Росією.
По-перше, там знаходиться американська військова база Туле, одна з найважливіших у Пентагоні.
По-друге, Арктика містить величезні запаси корисних копалин, включно з нафтою, газом і рідкоземельними металами, які потрібні для виробництва смартфонів, електромобілів і військових технологій.
По-третє, через зміну клімату відкриваються нові морські шляхи через Північний Льодовитий океан, що може змінити глобальну торгівлю.
Попри те, що Гренландія є автономною територією, Данія все ще контролює її зовнішню політику та оборону.
Однак не лише США цікавляться островом. Китай останніми роками активно інвестує в гренландську економіку та хоче отримати доступ до рідкоземельних металів.
Гренландські політики опинилися перед вибором: зберегти тісні зв’язки з Данією, піти шляхом незалежності чи скористатися конкуренцією між великими державами для отримання вигідних економічних угод.
Наступного тижня в Гренландії відбудуться парламентські вибори, які можуть визначити майбутнє острова.
Одні партії виступають за повну незалежність, інші – за збереження відносин із Данією. Але всі вони єдині в одному: жодних угод із США без волі самих гренландців.
«Він сказав: “Ми отримаємо Гренландію”, але кожен гренландець боротиметься за свою землю», – заявила Піпалук Люнге-Расмуссен, голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики.
Ці вибори можуть стати першим кроком до незалежності острова. Або ж Гренландія залишиться частиною Данії, відмовившись від експериментів із геополітичними ризиками.
Одне очевидно: Гренландія не хоче бути розмінною монетою у глобальній грі США, Китаю та Європи.
