Неочікуваний саміт Дональда Трампа та Володимира Путіна на військовій базі часів холодної війни в Алясці став головною політичною подією тижня. Це перші особисті переговори двох лідерів після повернення Трампа до Білого дому. Основна тема – пошук компромісу щодо припинення війни в Україні, яка триває вже понад три з половиною роки.
Трамп активно просуває ідею перемир’я, яке могло б зміцнити його позиції як миротворця світового масштабу та претендента на Нобелівську премію миру. Проте він визнав, що війна, найбільший сухопутний конфлікт у Європі з часів Другої світової, виявилася складнішою, ніж він очікував.
Американський президент вже натякнув, що після розмови з Путіним має намір організувати тристоронній саміт із Володимиром Зеленським, вважаючи його навіть важливішим за нинішню зустріч.
Демонстрант тримає прапори США та України на знак солідарності з Україною перед зустріччю президента США Дональда Трампа та президента Росії Володимира Путіна в Анкориджі, Аляска, США, 14 серпня 2025 року — Натаніель Вайлдер
Путін: дипломатична перемога ще до початку
Для Кремля цей саміт – вже успіх. Путін може представити його як доказ провалу західної політики ізоляції Росії та повернення Москви до кола ключових гравців світової дипломатії. Він давно прагнув особистої розмови з Трампом без участі України.
Напередодні саміту Путін запропонував іще один козир – ідею нової угоди з контролю над ядерною зброєю, яка замінить чинний договір, що спливає у лютому наступного року. Це тема, яку Трамп давно вважає стратегічно важливою.
Джерела, близькі до Кремля, припускають, що сторони можуть знайти спільну мову, адже санкційний тиск змушує Москву бути гнучкішою. Проте йдеться не про масштабне врегулювання, а скоріше про часткові заходи – наприклад, припинення повітряної кампанії.
Аналітики попереджають: якщо Росія залишить за собою можливість ескалації, але при цьому створить ілюзію миру, це дозволить Путіну виглядати поступливим, не змінюючи стратегічної мети – повного контролю над окупованими регіонами.
Прихильники України беруть участь у мітингу «Аляска підтримує Україну» поблизу шосе Сьюард в Анкориджі, штат Аляска, США, 14 серпня 2025 року — Джина Мун
Ризик територіальних поступок
Зеленський неодноразово заявляв, що будь-які домовленості про передачу територій є неприйнятними. Проте Трамп прямо сказав, що «обміни земель» можуть стати способом розблокувати переговори.
Путін наполягає на повному контролі над Донбасом, а також Херсонською та Запорізькою областями, відмові України від членства в НАТО та обмеженні її армії. Для Києва ці умови рівнозначні капітуляції.
Кремль хоче відновити економічні та політичні зв’язки з Вашингтоном, зняти або послабити санкції. Ідеальною для нього була б «розв’язка» економічних відносин США і Росії від українського питання. Але питання у тому, чи готовий Путін поступитися бодай частиною своїх воєнних цілей.
Перед запланованою зустріччю президента США Дональда Трампа і президента Росії Володимира Путіна для обговорення війни в Україні, 13 серпня 2025 року в Анкориджі, штат Аляска, США, на базі Елмендорф-Річардсон встановлено табличку — Джина Мун
Україна та Європа: насторожений оптимізм
Телефонна розмова між Трампом, Зеленським і європейськими лідерами напередодні принесла певний оптимізм – американський президент погодився, що Україна повинна бути учасником усіх переговорів про можливі територіальні зміни, а також підтримав ідею гарантій безпеки для Києва.
Водночас офіційний Київ наголошує: будь-яка мирна угода без його участі не матиме жодної легітимності.
Аляскінський саміт – це радше політичний театр, ніж гарантія швидкого миру. Для Трампа він є можливістю показати себе ефективним переговірником, для Путіна – шансом вийти з міжнародної ізоляції.
Реальним виміром результатів стануть не пресконференції, а події на фронті та готовність Росії до реальних, а не символічних компромісів. Поки що ж війна в Україні залишається ключовим фактором глобальної безпеки, а її завершення залежить не лише від домовленостей двох президентів, а й від позиції Києва.
