Культурний світ Вашингтона сколихнула новина: президент Дональд Трамп оголосив себе головою ради директорів Центру виконавських мистецтв імені Джона Ф. Кеннеді. Це сталося на тлі несподіваного звільнення багаторічної президентки центру Дебори Ф. Раттер, а також повного переформатування ради, яку тепер очолюють виключно прихильники Трампа. Такий крок викликав хвилю обурення серед митців, правозахисників і навіть членів родини Кеннеді.
«Це велика честь – бути головою Кеннеді-центру з такою чудовою радою директорів. Ми зробимо цей центр дуже особливим і захоплюючим місцем!», – написав Трамп у соціальних мережах.
Однак багато хто вбачає у цій заяві загрозу незалежності культурних установ США. Вперше за 54-річну історію центру відбулося повне політичне перезавантаження його керівних органів, що ставить питання щодо подальшої ролі мистецтва у суспільному житті Америки.
Переворот у культурній фортеці Вашингтона
Кеннеді-центр, заснований у 1971 році як національний осередок культури та меморіал на честь президента Джона Ф. Кеннеді, завжди був символом культурної єдності. Його керівництво традиційно формувалося з представників обох політичних таборів, що дозволяло підтримувати баланс між мистецтвом і політикою.
Проте за три тижні другого президентського терміну Трамп здійснив безпрецедентний крок: 18 членів ради, призначених адміністрацією Байдена, були звільнені, а на їх місце прийшли лоялісти Трампа. Разом із ними було звільнено президентку центру Дебору Раттер, яка обіймала цю посаду з 2014 року.
На її місце призначено Річарда Гренелла, колишнього посла США в Німеччині та давнього прихильника Трампа. Гренелл уже відвідав центр і заявив:
«Ми хочемо зробити Кеннеді-центр сучасним, ефективним і патріотичним культурним осередком».
Реакція культурної спільноти: хвиля відставок
Кроки Трампа викликали миттєву реакцію серед відомих митців.
- Сопрано Рене Флемінг оголосила, що йде з посади художньої радниці:
- «Я завжди цінувала двопартійну підтримку центру як символ кращої Америки. Але у знак поваги до колег, які були звільнені, я також залишаю свій пост».
- Продюсерка Шонда Раймс залишила посаду скарбника ради директорів.
- Музикант Бен Фолдс відмовився від співпраці з Національним симфонічним оркестром:
- «Я буду сумувати за музикантами нашого симфонічного оркестру – це справжні професіонали. Але в цих умовах я не можу продовжувати роботу».
Такі рішення стали виразним протестом проти політизації культурної інституції, яка завжди була поза партійними суперечками.
Політичний контроль над мистецтвом
Трамп не приховує, що прагне використовувати культурні установи для просування власних політичних меседжів. Під час свого виступу він назвав мистецтво «потужним інструментом виховання патріотизму».
Рада директорів центру тепер складається з близьких до президента осіб:
- Сюзі Вайлс, голова адміністрації президента;
- Ден Скавіно, колишній керівник соціальних медіа кампанії Трампа;
- Уша Венс, дружина віцепрезидента Джей Ді Венса.
Таке монополізування керівництва викликає занепокоєння у правників. Ной Розенблюм, професор права з Нью-Йоркського університету, зазначив:
«Статут Кеннеді-центру чітко передбачає шестирічні терміни повноважень для членів ради. Трамп своїм рішенням створив небезпечний прецедент».
Правові сумніви: чи легітимний цей крок?
Законодавство США передбачає, що члени ради Кеннеді-центру призначаються на фіксований строк. Проте у 2023 році федеральний суд виніс рішення, що президент має право достроково звільняти членів ради, якщо це не суперечить його політичним повноваженням.
Це рішення використали юристи адміністрації Трампа, аргументуючи легітимність своїх дій. Але правозахисники попереджають, що судові процеси можуть тривати місяцями.
«Це не просто політичне призначення. Це спроба перетворити культурний осередок у рупор однієї партії», – заявила Маргарет Волкер, голова асоціації незалежних мистецьких центрів.
Пам’ять Кеннеді та політичний конфлікт
Родина Кеннеді також не залишилася осторонь. Рорі Кеннеді, молодша донька сенатора Роберта Кеннеді, висловила обурення:
«Ця інституція, названа на честь мого дядька, була створена для підтримки культури, а не політичних експериментів. Це тривожний сигнал».
Парадоксально, але саме президент Кеннеді був прихильником культурної дипломатії як моста між країнами. Його слова про те, що мистецтво має об’єднувати, а не розділяти, сьогодні звучать особливо актуально.
Ілон Маск у культурній грі
Примітно, що серед нових радників центру з'явився Ілон Маск. Тепер він не лише партнер Трампа у боротьбі з корупцією, а й стратегічний консультант з питань інновацій у культурній сфері.
Маск, відомий своїми провокаційними висловлюваннями щодо «культурних війн», уже заявив:
«Культура має бути живою, а не замороженою у лівих ідеях минулого».
Його присутність в адміністрації центру викликає побоювання щодо можливих комерційних інтересів, адже SpaceX продовжує отримувати державні контракти, а соціальна мережа Х (колишній Twitter) стала рупором адміністрації.
Культурна політика в епоху Трампа
Другий термін Трампа вже ознаменувався гучними змінами в гуманітарних і культурних сферах:
- Закриття федеральних грантів для організацій, які займаються гендерною та етнічною різноманітністю.
- Зменшення фінансування культурних програм у школах.
- Переорієнтація Кеннеді-центру на патріотичні вистави та заходи.
Аналітики вважають, що Трамп прагне створити культурний образ Америки, заснований на консервативних цінностях.
Майбутнє Кеннеді-центру: культура чи політика?
Попереду у Кеннеді-центру непрості часи. З одного боку, адміністрація Трампа обіцяє оновлення, сучасні проєкти та збільшення відвідуваності. З іншого – багато провідних митців уже заявили про бойкот заходів, організованих центром.
Режисер Спайк Лі, який також є членом наглядової ради Національного музею афроамериканської історії, заявив:
«Мистецтво не можна підпорядковувати політичній кон’юнктурі. Це небезпечний шлях».
У найближчі місяці стане зрозуміло, чи перетвориться Кеннеді-центр на платформу політичної пропаганди, чи зможе зберегти свою незалежність і культурну місію. Однак вже зараз зрозуміло: мистецтво стало ще одним полем битви у політичному протистоянні Америки.
