Незважаючи на те, що впродовж останнього року російська армія втрачає темпи просування та дорогою ціною відвойовує всього 0,6 % української території, а щоденні втрати в бойовій техніці й живій силі сягають 1 500 осіб, Вашингтон останніми днями зменшив тиск на Кремль. Після двогодинної телефонної розмови Дональд Трамп заявив про можливість нових торгівельних угод із Москвою й фактично відклав анонсовані раніше жорсткі фінансові санкції у разі відмови Росії від перемир’я з Україною.
Серйозні втрати бронетехніки (понад 10 000 одиниць, серед яких більш ніж 3 000 танків) та авіації, а також майже 250 знищених літаків і гелікоптерів свідчать про поступове, але цілеспрямоване виснаження воєнного потенціалу РФ, йдеться у недавній доповіді Агентства оборонної розвідки США. Експерти вважають, що до кінця року Кремль може зіткнутися з дефіцитом резервів і запчастин, оскільки переважна частина новітньої техніки отримувалася на модернізацію радянських зразків, а власні виробничі потужності Росії обмежені.
Водночас в офіційному Вашингтоні дедалі частіше говорять про необхідність «відвести переговори до європейців», які мають продовжувати працювати над ініціативою 30-денного припинення вогню без жодних попередніх умов. Держсекретар Марко Рубіо не став наполягати на додаткових постачаннях артилерії чи зброї, наголосивши, що Україна «й досі отримує постачання від нас і союзників». Це попри очевидну потребу в додаткових батареях Patriot, високоточних HIMARS та протитанкових Javelin.
На противагу зменшенню американської підтримки ЄС та Велика Британія активно обговорюють 18-й пакет санкцій проти РФ: відключення понад 20 банків від SWIFT, зниження цінового ліміту на російську нафту до $45 за барель та остаточна заборона «Північного потоку». Законопроєкт, внесений сенаторами Ліндсі Гремом і Річардом Блументалем, передбачає також 500% тариф на товари з країн, що купують російські енергоносії, якщо Москва не сідатиме за стіл переговорів.
Загалом же стратегічна перевага Росії на Донбасі починає слабшати: після контрнаступу 2023 року лінія фронту майже не рухається, а фортифікаційні системи ЗСУ — із мінними полями, окопами та «дроновою стіною» — ускладнюють будь-які великомасштабні штурми. Введення в дію 10-мільної «смуги невразливості» на передових рубежах та широке застосування розвідувальних БПЛА дозволили українським військам відбити численні ворожі атаки.
«Росія може й надалі вести позиційну війну, але часу на розгортання нового наступу в неї дедалі менше», — зазначає колишній командувач британських об’єднаних сил Річард Барронс. Він наголошує, що без припливу свіжої живої сили та сучасної техніки Кремль не зможе пробити оборону та втримати навіть ті невеликі територіальні надбання, яких здобув із початку року.
Натомість Київ готується до зміни тактики — від масованих контрнаступальних операцій до асиметричного обміну вогнем із використанням далекобійних ракет і ударних дронів. Українські фахівці активно інтегрують у загальну систему ППО мобільні радари AN/TPQ-50 та ракетні комплекси NASAMS, а також розгортають мережу наземних станцій супутникового зв’язку для координації артилерії в реальному часі.
За словами західних аналітиків, тепер — як ніколи — слушний час для застосування нових санкцій проти ключових секторів російської економіки та одночасного збільшення військової підтримки України. «Якщо Києву вдасться відтіснити ворога від кордонів Донеччини до Різдва, а партнери забезпечать послідовне вичерпання ресурсів Кремля, Москва зіткнеться з дилемою: продовжувати війну або шукати компроміс за столом переговорів», — підсумовує експерт із Королівського інституту оборонних досліджень Джек Вотлінг.
