Адміністрація Дональда Трампа фактично відкрито протидіє глобальним кліматичним ініціативам. Замість переходу до відновлюваних джерел енергії США під його керівництвом роблять ставку на розширення споживання викопного палива — не лише вдома, а й за кордоном. Це викликає стурбованість у Європі, Індії та серед кліматичних експертів усього світу.
Трамп застосовує інструменти найбільшої економіки світу для блокування кліматичного прогресу. Йдеться про тарифи, візові обмеження та портові збори для країн, які голосують за міжнародні угоди зі скорочення викидів. Більшість торговельних угод США тепер містять вимогу купувати нафту та газ у Вашингтона. Це прямо суперечить європейським планам зменшити залежність від викопного палива.
США під проводом Трампа приєдналися до нафтовидобувних держав на кшталт Саудівської Аравії, аби блокувати обмеження виробництва пластмас на основі нафти. Енергетичні експерти вважають це небезпечним трендом: замість стимулювання зеленої економіки світ може отримати новий виток нафтової залежності.
Після запровадження 50% тарифів на індійські товари економіка країни опинилася під ударом. Понад $28 млрд уряд Делі змушений виділити для підтримки експортерів і виробників. Постраждала навіть сонячна галузь Індії, яка лише почала конкурувати на глобальному ринку відновлюваної енергетики. Таким чином, політика Трампа одночасно вдарила і по традиційній промисловості, і по «зелених» секторах.
На тлі війни в Україні європейські країни змушені спрямовувати сотні мільярдів на оборону. Лідери ЄС пояснюють, що військові витрати створюють робочі місця й стимулюють економіку. Проте економісти попереджають: якщо гроші витрачаються лише на закупівлю зброї, а не на дослідження та інновації, реальний ефект буде мінімальним. Кліматичні програми у такій ситуації відходять на другий план.
- Глобальне гальмування енергопереходу. США використовують економічний тиск, щоб стримати інші країни від переходу на чисту енергію.
- Зростання залежності від нафти. Країни, змушені купувати американський газ і нафту, ризикують відкласти «зелений курс» на роки.
- Розрив між наукою і політикою. Хоча науковці наполягають на терміновому скороченні викидів, політичні рішення Трампа працюють у протилежному напрямку.
Трамп фактично перетворює кліматичну політику на інструмент зовнішньої політики. Якщо країни хочуть співпрацювати з США у торгівлі чи безпеці, вони повинні погоджуватися на умови Вашингтона в енергетиці. Це змінює баланс сил у світі та підриває зусилля ООН і Паризької угоди зі скорочення викидів.
Курс Трампа на блокування глобального «зеленого переходу» створює довгострокові ризики для планети. Європа змушена балансувати між кліматом і безпекою, Індія — рятувати власних експортерів, а світова енергетика ризикує повернутися у нафтову пастку. Водночас учені нагадують: відмова від швидкого переходу до відновлюваних джерел енергії загрожує катастрофічними наслідками для клімату й людства.
