Президент Дональд Трамп у п’ятницю публічно заперечив ідею надання Ілону Маску — мільярдеру, виконавчому директору SpaceX і Tesla — доступу до надсекретних планів США у випадку потенційного військового конфлікту з Китаєм. Його заява пролунала у відповідь на журналістське розслідування The New York Times та Daycom Media Global, у якому йшлося про запланований брифінг для Маска в Пентагоні. Хоча сам Трамп назвав публікацію «фейковою», він визнав, що така ідея була б неприйнятною через потенційний конфлікт інтересів.
«Ми не прагнемо до війни з Китаєм, але якщо вона все ж таки станеться, ми повністю готові», — заявив Трамп журналістам у Овальному кабінеті. «Але я не хочу показувати це нікому. І точно не бізнесмену, хай навіть такому, який багато нам допомагає».
Ілон Маск відвідав Пентагон у п’ятницю та провів приватну зустріч з міністром оборони Пітом Гегсетом. За інформацією NYT та Дейком, спочатку планувалося, що Маск отримає брифінг у «Танку» — спеціально захищеному приміщенні для засідань високого рівня. Очікувалося, що участь у зустрічі візьмуть віце-голова Об’єднаного комітету начальників штабів адмірал Крістофер В. Грейді, командувач Індо-Тихоокеанського командування США адмірал Самуель Дж. Папаро, а також сам міністр оборони. За словами джерел, серед тем планувався огляд дій США на випадок конфлікту з Китаєм.
Проте після публікації матеріалу в пресі, візит до «Танку» було скасовано, а зустріч відбулася в офісі міністра оборони у менш формальній атмосфері. Хоча за словами офіційних осіб, зустріч не мала класифікації секретності, а основним її змістом була розмова про промислову політику та досвід Маска в його компаніях, залишається незрозумілим, наскільки Ілон Маск був обізнаний із деталями запланованого брифінгу та чи знав, яку інформацію йому збиралися надати.
Під час події в Овальному кабінеті, присвяченої новому оборонному контракту для ВПС США, президент Трамп і міністр Гегсетх назвали публікацію The Times «фейковою історією». Гегсетх, який ще напередодні хвалив команду Маска за скорочення витрат, заявив, що візит був «неформальним» і стосувався виключно ефективності управління.
«Я зателефонував своєму апаратові й міністру оборони після публікації й отримав відповідь: це нісенітниця», — зазначив Трамп. Він водночас наголосив, що, незважаючи на цінний внесок Маска, його бізнесові зв’язки з Китаєм створюють потенційну вразливість. Це стало одним із перших чітких сигналів з боку Трампа про межі допуску Ілона Маска до чутливої інформації.
«Ілон знаходить величезні зловживання, шахрайство й марнотратство, але я б точно не хотів, щоб він мав доступ до такої інформації», — додав президент. «У нього бізнес у Китаї, і це могло б зробити його вразливим. Але це така фейкова історія».
У подальшому коментарі Трамп заявив: «Я також вважаю, що якби хтось дійсно захотів показати йому це — Ілон би відмовився. Він не захотів би опинитися в такій ситуації».
Візит Маска тривав понад 80 хвилин — вражаючий час для неофіційної зустрічі керівника приватної компанії з урядовцями такого рівня. Після зустрічі Гегсетх особисто проводив Маска з будівлі Пентагону, не відповідаючи на запитання журналістів про те, чи обговорювали Китай або чи був це класифікований брифінг. На пряме питання від кореспондента The Times, що саме обговорювалося на зустрічі, міністр відповів: «А чому я маю вам це говорити?» — і зник за дверима.
Один із високопоставлених чиновників Міністерства оборони, який погодився говорити на умовах анонімності, заявив, що насправді Маск прибув не для того, щоб отримати брифінг, а щоб надати власний. За словами чиновника, розмова стосувалася індустріальної політики та досвіду Маска в галузі інновацій і ефективного управління.
Тим не менш, питання довіри до Маска як до потенційного радника з доступом до інформації, що має стратегічне значення, залишається відкритим. Попри його вагомий внесок у розвиток технологій, його бізнес у Китаї — зокрема завод Tesla в Шанхаї — викликає занепокоєння серед фахівців з національної безпеки.
Цей інцидент став черговим прикладом того, як тісно пов’язані бізнес, політика та національна безпека в сучасній Америці. Постійна присутність Ілона Маска у центрі таких чутливих ситуацій підкреслює масштаб його впливу, але водночас ставить під сумнів доцільність його залучення до найбільш секретних аспектів державної політики.
Для адміністрації Трампа ситуація з «фейковим брифінгом» стала можливістю продемонструвати свою непохитну позицію щодо контролю за інформацією та пріоритет державної безпеки над будь-якими приватними або корпоративними інтересами. Однак критики наголошують: навіть якщо сам брифінг не відбувся, сам факт його підготовки свідчить про те, наскільки небезпечною може бути розмитість меж між приватними інтересами і державною політикою у сфері безпеки.
У світлі подій ця ситуація відкриває важливу суспільну дискусію: чи мають бізнесмени, навіть найбільш інноваційні, доступ до таємниць національного значення? І де пролягає межа між співпрацею заради державних інтересів та ризиком стратегічного витоку? У випадку з Ілоном Маском — відповідь поки що залишається відкритою.
