Для Володимира Зеленського тиждень починався з надії. Дональд Трамп неодноразово натякав, що може погодитись продати Україні далекобійні ракети Tomahawk — зброю, яка дозволила б Києву бити глибоко по російській території та примусити Кремль до реальних переговорів. Але вже у п’ятницю український президент залишив Білий дім із розчаруванням.
«Сполучені Штати не хочуть ескалації», — сказав Зеленський після зустрічі. Його слова пролунали після того, як Трамп заявив, що «хоче зберегти Томагавки для Америки». Усе змінилося після телефонної розмови між американським і російським лідерами — чергової, де Путін, схоже, переконав Трампа відкласти питання зброї.
Це вже не перший випадок, коли позиція Трампа змінюється після особистих контактів із Путіним. За останні місяці він кілька разів визнавав, що «розчаровувався» у російському лідері, але незмінно повертався до спроб «укласти угоду». Його дипломатія виглядає як нескінченний маятник — від гніву до нової довіри.
Ще навесні Трамп називав удари РФ по Україні «божевільними», а влітку скаржився журналістам, що Путін «постійно годує обіцянками миру, які нічого не варті». Але вже восени він знову телефонує у Кремль і говорить про «великі шанси домовитись». Після цього — нова зміна риторики й обережність у питанні Tomahawk.
Під час зустрічі в Білому домі Зеленський намагався пояснити: передача цих ракет не є ескалацією, а шансом зупинити війну. Він навіть запропонував обмін — українські дрони у відповідь на американські ракети. «Вони роблять дуже гарні дрони», — визнав Трамп, але за хвилину знову відступив: «Ми самі теж хочемо Tomahawk. Це зброя, яка потрібна для захисту нашої країни».
Tomahawk мають дальність понад 1600 кілометрів і можуть радикально змінити стратегію на фронті. Для України це не просто інструмент удару, а засіб для переговорів із позиції сили. Але для Трампа — це політичний ризик. Він побоюється, що Путін сприйме передачу таких ракет як «персональну провокацію».
Після розмови з Путіним Трамп визнав: «Я справді сказав йому, що можу дати кілька тисяч Tomahawk його опонентам. Він не зрадів». Ця фраза викликала у США хвилю критики — адже президент фактично визнав, що обговорює з лідером держави-агресора можливість передачі зброї Україні як жарт.
Та вже наступного дня Трамп відмовився від ідеї. «Сподіваюсь, ми завершимо війну без Tomahawk», — заявив він, фактично поставивши крапку на одній із найамбітніших ініціатив Києва. Для Зеленського це означає чергове коло чекання — нові «перемовини про переговори», які затягують час, але не приносять результату.
У соціальних мережах Трамп назвав зустріч із Зеленським «дуже цікавою та дружньою». «Я сказав йому, як і Путіну: час припинити вбивства і укласти угоду. Досить крові. Хай історія вирішить, хто переміг», — написав він. Ця риторика викликала у Вашингтоні неоднозначну реакцію.
Демократи звинувачують президента у спробі «заморозити війну» на умовах Москви. Навіть частина республіканців нагадує, що «припинення вогню без відновлення суверенітету України» лише зафіксує окупацію. Та Трамп продовжує говорити про «угоду сторін» і майбутній саміт із Путіним у Будапешті.
Саме там, під егідою Орбана, він сподівається досягти «мирної формули». Держсекретар Марко Рубіо готується до зустрічі з Сергієм Лавровим, аби визначити параметри можливої угоди. Та експерти попереджають: подібні переговори без України лише посилять позиції Кремля.
Зеленський публічно утримався від критики, але між рядків було видно розчарування. «Росія боїться Tomahawk. Справді боїться», — сказав він журналістам, натякаючи, що страх Путіна — найкраще підтвердження ефективності цих ракет. Утім, поки що США знову вагаються.
Схожі ситуації вже траплялися раніше. Трамп не раз відкладав санкції чи постачання озброєнь, щойно Кремль демонстрував готовність «говорити». Але «розмови» закінчувались новими ударами по Україні. Цього разу сценарій виглядає знайомо: спочатку «жест доброї волі», потім — новий виток агресії.
Своїм рішенням Трамп фактично показав, що стратегічна логіка Путіна діє — будь-яке натискання на емоційні аргументи про «мир» відсуває конкретні кроки підтримки Києва. І поки Білий дім зважує ризики, Кремль використовує паузу для перегрупування військ.
На тлі підготовки до «будапештського саміту» Зеленський опинився в складному становищі: йому потрібно зберегти довіру Вашингтона, але водночас не дозволити перетворити війну на політичний торг. Україна знову доводить, що єдина мова, якою Путін розуміє мир, — це мова сили.
Якщо Трамп справді хоче «зупинити вбивства», то шлях не у телефонних розмовах, а в зброї, що змушує агресора рахуватись із фактами. Без Tomahawk, санкцій і твердої позиції ніякі саміти не принесуть миру. Історія вже вирішила — поступки диктатору ніколи не приводили до стабільності.
