Під час візиту американський президент Дональд Трамп не скупився на компліменти італійській прем’єрці, закликаючи використовувати її націоналістичний консервативний досвід як зразок для решти Європи, водночас обговорюючи продовження мораторію на частину мит і обіцяючи перспективу торгівельної угоди з ЄС.
До Білого дому завітала одна з небагатьох європейських лідерів, яку Дональд Трамп зустрічає з відкритими обіймами, — прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні. Після японської делегації, яка в середу обговорювала з президентом США перегляд мит на автомобілі та електроніку, у центрі уваги опинилася Італія, що разом із рештою Європи прагне більш тривалого мораторію на запроваджені Вашингтоном тарифи.
Переговори в Кабінетній залі та Овальному кабінеті пройшли у невимушеній атмосфері: віце-президент Дж. Д. Венс і Трамп відкрито хвалили консервативні погляди Мелоні, заявляючи, що її «націоналістичний» підхід має стати дороговказом для всієї Європи. Жодних ультиматумів чи різких зауважень на кшталт тих, що адресується українському президенту Володимиру Зеленському, не пролунало — лише слова захоплення й обіцянки співпраці.
Сама Мелоні водночас продемонструвала вміння тримати баланс: ніяких різких вимог, які могли б спровокувати напругу, але й жодних надмірних поступок. Вона нещодавно заявила: «Мета для мене – зробити Захід знову великим», підкресливши відмову від «викривлених програм різноманіття» та «woke-ідеології». Згодом запросила Трампа з офіційним візитом до Риму, натякнувши на можливість провести зустріч не лише двох країн, а ширшого європейського кола.
Хоча офіційно Мелоні прибула як представниця Італії, її послання було адресоване всій Європейській спільноті, котра вже майже три місяці сподівається на продовження призупинення частини американських мит. 90-денний мораторій на деякі тарифні заходи, оголошений у лютому, закінчується наприкінці квітня, і ЄС активно наполягає на продовженні паузи.
Трамп під час зустрічі пообіцяв: «Будуть торговельні угоди, на сто відсотків», — пояснивши, що хоче завершити домовленість до завершення 90 днів паузи. Проте, відповідаючи на питання журналістів про структуру майбутньої угоди, він утримався від конкретики. Раніше сам президент неодноразово висловлював скепсис щодо Європейського Союзу, називаючи його інструментом, створеним аби «обдурити Сполучені Штати».
Варто зауважити: Італія має з США великий торговельний профіцит — близько 45 млрд доларів на рік. Секрет цього — американський попит на розкішні італійські товари: вино, сири, моделі Ferrari. Навіть за базову вартість у 250 000 доларів, митна ставка в 25 % навряд чи зупиняє тих, хто може собі це дозволити.
Водночас Італія залишається однією з країн НАТО, що не виконує домовленості щодо витрат на оборону: принаймні десять років тому союзники погодилися витрачати на безпеку не менше 2 % ВВП, а Рим стабільно витрачає менше ніж 1,5 %. Це питання не обійшло стороною Трампа, однак не стало предметом гострих дискусій під час офіційних заходів.
Команда економічних кореспондентів The New York Times у Нью-Йорку, Лондоні, Брюсселі, Берліні, Гонконгу та Сеулі детально висвітлює вплив тарифів на глобальну економіку та життя простих людей. Поки учасники переговорів шукають компроміси, журналісти фіксують, як постраждають фермери в США через здорожчання імпортної техніки і як європейські споживачі можуть відчути подорожчання побутової електроніки.
Після італійського візиту увага американської адміністрації повернулася до Японії, з якою перемовини тривали напередодні. У середу японська делегація пропонувала зняти мита з автомобілів, авточастин, комп’ютерів та інших високотехнологічних товарів, але повернулася до Токіо без ділової угоди. Попри це Трамп у соцмережах повідомив про «великий прогрес», а японські посадовці зізналися, що були здивовані присутністю самого президента у перемовинах.
В адміністрації наголошують, що успіх в зовнішній політиці вимірюється не створенням альянсів, а конкретними угодами. Тож у найближчі три місяці, доки триває призупинення частини тарифів, Вашингтон мусить продемонструвати реальні результати.
В останні дні Трамп також запевняв журналістів у готовності до угоди з Китаєм, хоча жодних ознак просування в переговорах не наводив. За його словами, він знаходиться «у контакті з найвищими рівнями китайської влади», натякаючи на можливий прямий діалог із Сі Цзіньпіном поза межами офіційних анонсів.
Сі тим часом займається дипломатією в Азії: у Ханої закликав В’єтнам «відкинути односторонній шантаж», у Куала-Лумпурі наголошував на необхідності захищатися від «розриву ланцюгів постачання» й «зловживання тарифами». Ці рухи мають на меті використати роздратування багатьох країн і в Азії, і в Європі щодо “ціну”, яку країни платять за залежність від Вашингтона.
Однак у четвер Трамп не приховував особливого ставлення до Мелоні: публічні компліменти під час і після зустрічі лунали з надмірною емоційністю. Мелоні підтримала його позицію щодо скорочення соціальних програм і обмеження міграції, але не відмовилася від солідарності з ЄС у питанні України. Вона чітко засудила російську агресію й підтвердила незмінність італійської підтримки Києва.
Що дасть Італії й усій Європі цей “особливий” зв’язок з Білим домом — поки незрозуміло. Хоч Трамп і запевнив, що торгівельна угода з ЄС відбудеться, він також зазначив, що США отримують з мита «мільярди доларів доходу». Тож очікування з боку Брюсселя залишаються обережними.
«Ми розуміємо, що це непростий час», — сказала Мелоні напередодні вильоту до Вашингтона. «Але ми зробимо все можливе». Поки обидва лідери утримуються від публічного протиставлення, світ стежить за розвитком тарифної епопеї, що може змінити правила великої торгівлі на роки вперед.
