Дональд Трамп уперше публічно відмовився від свого звичного захоплення Володимиром Путіним і різко звинуватив його в “гри з вогнем”. У своїх повідомленнях на Truth Social президент США заявив, що без його втручання Росія вже зазнала б “дуже жорстких” наслідків. Ця риторика стала найбільш жорсткою критикою Кремля з боку Трампа за весь час його правління й наслідком чергового зриву мирних переговорів у Стамбулі.
Поєднання гнівних заяв із водночас нерішучими діями викликає сумніви щодо реальної готовності Білого дому вжити конкретних заходів. Поки що Американська адміністрація лише “тримала всі опції відкритими”, згідно з офіційними коментарями прес-секретарки Каролайн Лівіт, але конкретних кроків зі збільшення допомоги Києву чи запровадження нових санкцій не зробила. Нині військова підтримка України, затверджена за часів адміністрації Байдена, добігає кінця, і опції її продовження чи перегляду залишаються невизначеними.
Незважаючи на заявлене бажання Трампа домогтися “угоди за 24 години” ще у 2024 році, фактичних зрушень не відбулося: Росія продовжує масовані ракетні та дронові обстріли українських міст, а переговорний процес зайшов у глухий кут через “секретні” вимоги Кремля. Джерела в Держдепі та Мінфіні США повідомляють, що поки що опрацьовуються два сценарії нового пакета обмежень: цільові санкції проти ключових енергетичних компаній РФ та банківського сектора, або створення “вторинних санкцій” проти третіх країн, що купують російську нафту та газ. Проте остаточне рішення лежить виключно у площині особистих уподобань Трампа.
Відсутність визначеності щодо підтримки Києва викликає занепокоєння експертів з нацбезпеки. Колишній директор з питань України на Раді національної безпеки Джейк Шаймер відзначив, що дозріла дилема: або продовжити постачання летальної зброї, або дозволити припинитися американській допомозі. У першому разі Україна збережеться у рівних можливостях для самооборони, а в другому – Кремль може вважати це сигналом для подальшої ескалації.
Історія стосунків США та РФ у питанні санкцій нагадує “гойдалки”: найвищий рівень обмежень для енергетики та фінансової системи був запроваджений ще за адміністрації Обами і Байдена, проте Трамп неоднорідно реагує на кроки Кремля, часто відкладаючи введення нових санкцій “для збереження переговорного простору”. Водночас експерт із санкцій Едвард Фішман наголошує, що залишаються “низько завислі плоди”: ряд державних нафтогазових підприємств Росії досі не перебувають під повним ембарго, а транзакції в доларах продовжують жити “у сірих зонах”.
Суперечливі заяви радників лише посилюють невизначеність: держсекретар Марко Рубіо попереджає, що надмірні загрози тиском можуть перервати канали комунікації з Москвою, а деякі впливові сенатори закликають діяти рішучіше й не відмовлятися від “торговельного важеля”. Однак жоден із цих аргументів наразі не спонукав Трампа до прийняття остаточного рішення.
У Вашингтоні також обговорюють можливість використати понад 300 мільярдів доларів заморожених російських резервів для прямих виплат Україні. Такий крок міг би одночасно послабити економічний тиск на Київ і створити додатковий важіль тиску на Кремль. Подібна ініціатива вже знайшла підтримку в Конгресі, але також потребує схвалення Білого дому.
Пафос критики Путіна й водночас відмова від конкретних дій змушують спостерігачів говорити про “виклик блефу”: без реального запровадження нових санкцій чи збереження військової допомоги Україна ризикує опинитися в стратегічній пастці. Колишній посол США в Україні Вільям Тейлор наголосив: “Путін сприймає слова президента як порожні заяви. Лише чіткі дії — нові санкції та збереження зброї для України — можуть змінити його поведінку.”
Отже, ситуація залишається складною й багатогранною: між риторикою та практикою виникає суттєвий розрив, а від результатів рішення Трампа залежить, чи з’явиться у Києва можливість продовжувати оборону до нового раунду реальних переговорів. Без рішучих кроків із боку США шанси на швидку мирну угоду залишаються примарними, а війна може тривати довше, забираючи життя тисяч невинних людей і додаючи нерозв’язних питань до глобальної безпекової архітектури.
