Президент США Дональд Трамп оголосив, що діючі 30 % мита на імпорт із Китаю, запроваджені цього року, ймовірно, залишаться чинними принаймні до кінця 2025 року. За результатами опитування 22 аналітиків, інвесторів і представників банків та дослідницьких фірм, проведеного Bloomberg 14–15 травня 2025 року, жодних значних поступок з боку Вашингтона поки що не передбачається.
Поточний рівень мит, навіть з урахуванням 90-денного мораторію на їх введення, здатен у середньостроковій перспективі звести до нуля 70 % китайського експорту до США через здорожчання товарів для американських покупців.
Головною причиною продовження високих мит Трамп називає неможливість одночасно вести детальні переговори з усіма торговельними партнерами. “У нас 150 країн, які хочуть домовлятися. Але ми просто повідомимо їм, які ставки вони платитимуть за доступ до нашого ринку, — заявив президент під час зустрічі з бізнесом в ОАЕ. — Будемо справедливими, але нам не вистачає людських ресурсів, щоб зустрічатися з кожним із цих урядів окремо. Вони зможуть оскаржити рішення, якщо побажають, але ми продовжимо рухатися обраним шляхом”.
Після оголошення підвищених мит на початку квітня 2025-го адміністрація США призупинила їх запровадження на 90 днів, щоб надати можливість державам домовитись про зниження ставок. Однак, як показало опитування, багато учасників вважають, що подібні “тимчасові затишшя” закінчаться тим самим рівнем 30 %, адже повернення до тарифів з попередніх угод вимагало б значних поступок, які можуть розлютити внутрішній електорат Трампа. Сам факт обіцянок знизити мито до 20 % за підсумками остаточних угод існує лише у середньому сценарії.
Найближчими пріоритетами переговорів залишаються поточні рамкові угоди зі США: Японією, Південною Кореєю, Індією та ЄС. Вони ведуться паралельно з обговореннями тимчасового зниження тарифів із Великою Британією та Китаєм, яке мало на меті стримати негативну реакцію ринків. Проте й тут результати виглядають обережними: учасники опитування прогнозують лише поверхневі угоди без суттєвого зниження ставок.
Митна політика Трампа є одним із найпотужніших чинників, що впливають на глобальну торгівлю та фінансові ринки у 2025 році. За підсумками опитування, у разі збереження поточної політики китайські активи, ймовірно, коливатимуться в досить вузьких діапазонах до кінця року через невизначеність щодо подальшого посилення тарифів та потенційного стимулювання економіки Пекіна.
Водночас нинішній тарифний тиск уже позначився на промисловому виробництві Китаю: за прогнозами, офіційна статистика за квітень продемонструє уповільнення зростання індексу до близько 5,9 % у річному обчисленні проти 7,7 % у березні. Експортні поставки до США зменшились через додаткові витрати, а виробничі PMI показники знизилися нижче психологічної позначки 50.
Для американських споживачів і бізнесу високі мита означають подорожчання імпортних товарів. Часто імпортери та дистриб’ютори перекладають збільшені витрати на кінцеві ціни — побутова техніка, автомобілі, електроніка та продукти харчування можуть подорожчати. Однак Трамп упевнений, що завдяки взаємному принципу мито на китайську продукцію буде компенсовано новими експортними можливостями для американських виробників у країнах, що готові до поступок.
Юристи та експерти з міжнародного права застерігають, що безальтернативне “диктування” мит може спровокувати процедури вирішення спорів у СОТ: країни знизять бар’єри у своїх регіональних угодах, а США ризикують опинитися в арбітражі за порушення принципів недискримінації. Незважаючи на це, адміністрація Трампа демонструє готовність до судових баталій заради збереження захисних заходів.
Водночас партнери США зіткнуться з вибором: або адаптуватися до умов “американського диктату”, або шукати нові ринки для своєї продукції. Для багатьох азійських країн це сигнал до прискорення диверсифікації торгівлі та інвестицій у внутрішню переробку.
У перспективі посилення митної політики може прискорити формування альтернативних торгових blocів — від РАЕС до ASEAN Plus — та пожвавити переговори щодо нових угод з країнами Південної Америки та Африки. Зі свого боку, США можуть активніше просувати двосторонні угоди поза СОТ, де вони матимуть більше простору для маневру.
Тож уже найближчими тижнями світ очікує на перші офіційні листи від Мінфіну та Мінторгу США з переліком мито для торговельних партнерів та процедурою оскарження. Від того, наскільки успішно країни домовляться про зниження ставок до передбаченого терміну, залежатиме нова фаза глобальної торгівлі. Для американських споживачів та експортерів це стане лакмусовим тестом торговельної стратегії другої каденції Дональда Трампа, де національні інтереси перетворюються на головний наратив економічної політики.
